ПРОЩАННЯ
Серпанок ночі
Впав на плечі
О очі, дивні твої очі.
Ви бачите, чи чудиться
Веселий водограй
Мов мариво?
Та ніч красою вабила…
Зірок нестримний водопад
Додолу падав ніби град.
Хмарок осінніх дим легкий…
Втомився дуже, відпочинь.
Бо ця краса, ця ніч легка
Не для усіх, вона твоя.
І листя шурхоту пісні
І вітру коси золоті
Що пасмами летять кудись.
Усе твоє, усе бери.
Дарую це без всякої нудьги.
Одне лиш я прошу в замін
Бери дари – іди звідсіль
Красу ти ночі пам’ятай
Мене у ній вже не шукай.
