24.10.2012 00:39
-
224
    
  7 | 7  
 © Микола Чат

Я коси розплету твої,

Підхопить вітер їхнє злато.

У свитку осені строкато

Вдягнуться стомлені гаї.

 

Потягнуться в чужі краї

Птахи здійнявшись винувато.

 

Вдягнуться стомлені гаї

В розвіяне вітриськом злато.

 

Я доторкнуся вуст твоїх,

Вони розтануть у тумані.

У намистовім сарафані

Калини заіскритися сміх.

 

Тебе я вберегти не зміг…

На серці лід, на віях сніг.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.10.2013 13:43  Наталія Сидорак => © 

На віях сніг... - чудово сказано. Прекрасна у Вас лірика...

 24.10.2012 17:31  Бойчук Роман 

КЛАС!!! Моє таке воно - до душі, я маю на увазі!

 24.10.2012 17:25  Деркач Олександр => © 

Гарно...

 24.10.2012 14:16  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже красиво! Шкода, що на серці лід! :)