Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
24.10.2012 17:12Гумореска
Для школярів  Для дорослих  Про сучасність  Про місто  Про життя  Про гумор  
МАРШРУТКА
80000
© Бойчук Роман

МАРШРУТКА

Бойчук Роман
Опубліковано 24.10.2012 / 13715

Кожен з Вас напевно знає, що таке «МАРШРУТКА»

Й як за часто вона з «відтам» з’являється «тутка»?

Особливо в ті моменти, коли треба махом…

Кому куди: на роботу, на базар, до свахи…

От і в мене, якось зранку, виникла потреба,

Та як потім виявилось, то страшна проблема!

Певно з добрих півгодини стою на зупинці!

А то зима, псячий холод, - відмерзли всі кінці!

Аж тут лізе «черепаха» - маршрутка кохана,

Та так помалу, гій би везла з яйцями Івана!

Під’їжджає трохи ближче, аж глип, - чисте чудо,

Як там мають ся вмістити із зупинки люди?!

Аж по швам тріщить маршрутка, стільки в ній народу.

Є надія, що як стане, трохи вийде люду.

Ай-я, де там?! Лізе далі, навіть ся не спинить!

А водій у бік зупинки навіть ся не дивить!

Тут вже чую ззаду мене хтось ся матюкає,

А з переду якась жінка кляне, проклинає!

Так вже всім нам ці маршрутки в печінки ся в’їли,

Але всі стоять, чекають – може щось над’їде?

Не минуло й хвилин двадцять, як їде наступна,

А у мене окрім пальців вже відмерзла й.., дупа!

То ще півбіди маршрутку оту дочекатись,

Гірша друга половина – у неї запхатись.

Особливо, коли ззаду чоловік десь з тридцять,

А з переду, трохи менше, десь напевно з двадцять.

І як тільки перед нами та маршрутка стала, 

Та тридцятка, що позаду – вперед ся попхала!

Із маршрутки хоче вийти лиш одна людина.

Бідолаха так ся просить, аж пирскає слина.

Якась баба, що спереду зачала кричати:

- «Ти один, а нас багато й нас не подолати!»

Й ціла наша п’ятдесятка в маршрутку ся пхає,

Ну, а той, що на порозі, кричить-викрикає:

- «Люди добрі, майте совість, дайте най я злізу!»

П’ятдесятка преться в двері і ніхто не влізе.

А мене вже так стиснули, ноги так стоптали,

Мою сумку, що на плечах, геть чисто порвали!

Довго думали-гадали, як в маршрутку влізти,

Й кожен думав: «Як залізу, би було як злізти?»

Ну, а тото сиротятко, що в дверях стояло –

Перед водієм маршрутки на коліна впало.

Та й зачало скиглити: -«Панночку таксисте,

Випустіть в свої двері, бо ззаду вже тисне!»

А водій що мав робити, мусів ся змирити,

Бо з мороженим народом трудно говорити.

І як тільки таксист добрий відкрив свою браму,

О тоді все й почалося, не на жарт, на правду…

Першов пхнулась у маршрутку баба із торбами;

Якийсь шустрий прошмигнув між її ногами.

А одного так пихнули, що той впав на руки;

По руках йому пройшлися тої баби внуки.

Але довго не простояв у цікавій позі, -

Його пхнули зі словами: - «Не стій на дорозі!»

Через нього перескочила одна молодиця

Й ненароком наступила йому на мізинця.

Той з словами-матюками на ноги підвівся,

І, зціпивши зуби з болі – в штани обмочився.

До проходу підштовхнули бабу із баньками.

Баба баньки перед себе, робить крок ногами…

Ну, а так, як було слизько, то і баба впала

І всім своїм габаритом прохід блокувала.

Ясне діло баньки трісли й полились компоти,

А хтось крикнув із натовпу: - «Порвете колготи!»

А у відповідь почулось: «Колготи – дурниця!

Люди добрі, майте совість, - поверніть спідницю!»

Й дивлюсь, дійсно, лізе жінка через тоту бабу:

Без спідниці, в одних майтках ще й з ярличком ззаду!

А за нею, зовсім слідом, пре якийсь хлопака,

Пре й не видить, що стоїть, там де в баби…ср))ка!

Ну нарешті спільним тиском й ту бабу запхали.

Ледве двері ся закрили. Але ж ми, зостались?!

І стояли, як сироти, померзлі аж сині.

Й задумались: «Чи приїде ще маршрутка нині?»

І тепер ми зводим очі до ясного неба

Би Господь нам дав маршрутку таку, як нам треба.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
24.10.2012 Поезії / Гумореска
Криза
25.10.2012 Поезії / Вірш
Побачення впродовж всього життя
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Зім`ятий нарис
06.12.2016 © Ем Скитаній / Вірш
У снігопаді...
06.12.2016 © Маріанна / Вірш
Біла імла
06.12.2016 © Олена Яворова / Любовний вірш
Кохай...
06.12.2016 © Двірний Сергій / Вірш
Гора
Гумореска Про гумор
26.10.2012 © Віктор Насипаний
Гороскоп
24.10.2012
МАРШРУТКА
23.10.2012 © Віктор Насипаний
Не може бути
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 8 (8+0+0+0+0)
Переглядів: 485  Коментарів: 30
Тематика: Гумореска, водій маршрутки, сварка, зупинка, перевізник
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.12.2012 14:47  Мар Мишка для © ... 

:) клас!

 25.10.2012 13:31  © ... для Лідія Яр 

Дякую, Лідіє! Приємно чати!)) 

 25.10.2012 13:28  Лідія Яр для © ... 

Ром. Класнюче. Сміялася від душі... Що сюжет, що подача-- супер.
Мова не звична для центральної України, але дуже гарна, цікава...
Шикарно...слів нема.. 

 24.10.2012 23:15  © ... для Тетяна Чорновіл 

Цікаво! Ну так маршрутка- це таке місце...Ого, там стільки всяких подій і слухів!)))) 

 24.10.2012 23:13  © ... для Олександр Новіков 

Во-во! І я про то!))) Дякую! 

 24.10.2012 23:11  © ... для Тетяна Чорновіл 

Ага, де там?! А ще сумку...(, що не плечох - гет чисто порвали!((( 

 24.10.2012 21:46  Каранда Галина для Олександр Новіков 

) я тут ще один твір пам"ятаю, про маршрутку на Хуст... життєво так написано.... 

 24.10.2012 21:42  Тетяна Чорновіл для © ... 

Ще Ганжала Ярослав писав про маршрутку! Але ліричний спогад... Бо у маршрутці якраз до нього прийшло натхнення на закоханий вірш! :)) 

 24.10.2012 21:41  Олександр Новіков для Тетяна Белімова 

ну "Скрябін" то окремий пункт))) правда мені його раннє більш до вподоби 

 24.10.2012 21:39  Каранда Галина для Олександр Новіков 

да, нашим маршрутчикам треба пам"ятники ставити... як вони умудряються на розбитих машинах розбитими дорогами, без кондуктора довезти живими толпу роздратованих людей... 

 24.10.2012 21:36  Тетяна Белімова для Олександр Новіков 

А ще у "Скрябіна" є пісня "Маршрутка" теж дуже іронічна!!! 

 24.10.2012 21:34  Олександр Новіков 
 24.10.2012 21:30  Олександр Новіков 

нда, жестяк. добре що я по місцю, все пішочком) 

 24.10.2012 20:48  Тетяна Чорновіл для © ... 

Цікаво! Стурбована за Ваші кінці! Все в порядку? Обійшлося? :)))))))))))))) 

 24.10.2012 20:39  Тетяна Белімова для © ... 

Чесно, Романе, так сміялася! Слухайте, та у Вас комедійний талант! Кидайте вже ту Ерато і беріться до Талії!
А якщо чесно, Вам би яку кобзу у руки і десь у перехід: за годину б не менше тисячи назбирали! Це ж справжній народний бурлеск!
За мову - окремо дякую! Отримала справжню насолоду!
І за проблему, звісно, також! Так уже дістали ті маршрутки, направду! Невже не можна тим самим перевізникам закупити людські автобуси? 

 24.10.2012 20:32  © ... для Деркач Олександр 

Дякую! А я для авта не народився, як виявляється!))))) 

 24.10.2012 20:12  Деркач Олександр для © ... 

Прикольно))) я вже забув що це таке... 

 24.10.2012 18:11  Каранда Галина для © ... 

так смішно і є, я ж казала. просто ЦЯ зможе служити довше, ніж Криза.... я про це. 

 24.10.2012 18:09  © ... для Каранда Галина 

Так! Я це й сам розумію прекрасно. Я теж її читаю для самого себе правда - здається смішно, а от на публіку не пробував. Подумаю...)))) 

 24.10.2012 18:09  Каранда Галина для © ... 

претензії предьявляти нікому. автор вже покійний. але зі сцени йшла на ура. 

 24.10.2012 18:07  © ... для Каранда Галина 

)))))))Гарно!!! мЕНІ КІНЦІВКА НЕ ДУЖЕ...))) 

 24.10.2012 18:06  Каранда Галина 

відчуваєте, в чім різниця? Бувальщина цінна ідеєю, вона смішна раз-двічі, а про вареники можна слухати багато разів, і її "смішність" більше залежить вже від таланту декламатора, ніж від автора.

 24.10.2012 18:04  Каранда Галина 

Павло Глазовий.

БУВАЛЬЩИНА

В дні воєнні незабутні
Ще й таке було.
Увірвалися фашисти
У одне село.
Комендантом став єфрейтор,
Лютий чоловік.
Знав по-нашому три слова:
Яйка, млеко, шпік.
Раз увечері єфрейтор
Брів не знать куди,
А під хатою сиділи
Два старі діди.
– Ач, надувся, фриць нещасний! –
Мовив дід Яким. –
Слухай, куме, як я буду
Розмовляти з ним.
– З німцем будеш розмовляти?
Із отим? – Еге ж!
– Та хіба ж ти по-німецьки
Хоч словечко втнеш?
– Ге, як треба, то я, куме,
Й по-турецьки втну.
– То давай тоді балакай,
Починай, ну-ну…
Дід схопився й заходився
Німцю козирять:
– Поцілуй мене в те місце,
На якім сидять!
Став єфрейтор та й питає
По-німецьки: – Вас?!
– Точно так! Мене спочатку,
Потім кума раз.

 24.10.2012 18:03  Каранда Галина для © ... 

Павло Глазовий


ЯК ВАРЕНИКИ ВАРИЛИ КУМ І Я

Кум поїсти неабиякий мастак.
Йому жінка що не зварить, все не так.
Вередує: – Як з’їдаю твій обід,
Наче гирю закладаю у живіт.
Он торік я в ресторані, – каже, – був...
Ледве миску з деволяєм не ковтнув.
Там таку дають підливку – смак і шик!
З нею з’їсти можна власний черевик.
Раз в неділю ми остались без жінок:
Подались вони раненько на ...

 24.10.2012 18:01  Каранда Галина для © ... 

це тому, що тут гумор не в самому сюжеті, а в подачі. як, наприклад, в Куміаді Павла Глазового. 

 24.10.2012 17:58  © ... для Каранда Галина 

Ну не скажіть. Ця "Маршрутка" (що приємно звісно ж) - перечитується і користується своєю актуаліністю, як не нескромно це звучить... Та дійсно, сам дивуюсь - був момент, що її хотів одн ша місцевий гуморист видати за власну - надрукува на своїц сторінці. Та дружина моя це вичислила, а я потім його вичислив, так от потім в тій же газеті, де на своїй юморсторінці друкується і вже тоді підтвердив моє авторство))) 

 24.10.2012 17:50  Каранда Галина для © ... 

з гуморесками все не так просто. з одного боку- римувати їх найлегше. а з іншого - дійсно оригінальну ідею придумати з голови практично неможливо. Римувати анекдоти з нету - не цікаво. потрібна історія з життя, яку сам почув-побачив. І відразу після опублікування вона однак стає анекдотом і гуляє сама по собі. і тоді сама гумореска автоматично записується в розряд баянів... і не доведеш, що вона була первинною, а вже потім з історії анекдот зробили... так було з моєю гуморескою БЕ_У, прочитаєте, як захочете. якщо вірш можна перечитувати десятки разів і милуватися, то гумореска - штука одноразова, на жаль... 

 24.10.2012 17:43  © ... для Каранда Галина 

Взагалі я написав її за годину часу. В мене їх тільки дві: ця ну і "Криза"))) Чомусь більше натхнення на гумор не приходило, може ще назріє)))) 

 24.10.2012 17:41  © ... для Каранда Галина 

Ця гумереска на сцені вже років 4 з гаком так точно!!! Моя мама веде дитячий драм-гурток - так енну кількість вже постанов з нею зробила. Я писав її спеціально для брата він читав її на конкурсі "Веселі усмішки" Щоправда отрима лиш подяку, від так як не вивчив до кінця, а там була вимога - на пам"ять ( а я з першога ряда, як суфлер...))))) От така то її історія цієї "Маршрутки! Дякую - приємно!!!! 

 24.10.2012 17:33  Каранда Галина для © ... 

) вистраждана автобіографічна історія!)
класно! мова така прикольна для мене, полтавчанки) маршрутки - то дійсно трагікомедія іноді.
зі сцени це було б неперевершено просто. повірте людині, яка тямить в гуморесках. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +41
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
03.05.2011 © Наталі
28.12.2011 © Тетяна Чорновіл
04.01.2012 © Тетяна Чорновіл
03.02.2014 © Віктор Насипаний
23.12.2011 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди