25.10.2012 15:34
271 views
Rating 5 | 9 users
 © Тетяна Чорновіл

ГОЙДАЛКА

Ну й гойдалку нам тато

Надумав приладнати

На гілці груші дички!

Летять, мов птахи, коси

У літо стоголосе!

Гойдаюсь аж до нічки!


Лиш серце в грудях тьохне,

Та гілка скрипом стогне

З-під гойдалки ривками.

А осінь недалечко

Притрушує вервечки

Опалими листками.


В дитинства дні безхмарні

Все кличуть смутки марні

За осені стіною.

Ледь спомин той збагнувся,

Скрип груші захлинувся

Туманів густиною.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про час, Про осінь, Про минуле, Про дитинство

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Гумористичний вірш - Монолог тіні | Тетяна Чорновіл». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мчаться вітряні коні | Тетяна Чорновіл». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Тетяна Чорновіл.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.10.2012 20:14  © ... => Олександр Новіков 

:))))) Оцінка фахівця!!! Але звідки ти знаєш про зону безпеки? Може якраз за рамкою - прірва! :))) 

 25.10.2012 20:06  Олександр Новіков => © 

я про вірш, а не про фото)))) хоча й на фото непогана. виліт безпечний, зони безпеки витримані, сидіння згідно ДСТУ)))) 

 25.10.2012 19:59  © ... => Олександр Новіков 

Точно!!!! :))) Але на зображенні не моя гойдалка, а гуглівська! Моя була саморобною! :)))))

 25.10.2012 19:51  Олександр Новіков 

чудова гойдалка. я то в них розбираюсь))) 

 25.10.2012 19:49  © ... => Тетяна Ільніцька 

Не пам"ятаю! ((( Так вийшло, що не читала! ((((( Дякую! :)) 

 25.10.2012 19:45  © ... => Каранда Галина 

Дякую! У моїх дітей була колективна гойдалка в колективному дворі! Бо свого двору не було! :)) 

 25.10.2012 19:41  Тетяна Ільніцька => © 

Чудово! Таким щирим дитинством війнуло! Так і собі захотілося гойднутися на тій гойдалці!!!
А пам`ятаєте, як у "Лебединій зграї" Василя Земляка батько зробив своїй доньці Мальві гойдалку, аби долю собі вигойдувала? І вона вигойдала без посага... Щось є таке магічне у цій маятниковій системі... 

 25.10.2012 19:39  Каранда Галина => © 

чудово. Перше, що я зробила в дворі, коли в Лубни приїхала - почепила гойдалку. У сусідки є чоловік в домі, і четверте дитя народилося... а гойдалки - немає... Я - за гойдалку!) класний вірш.
до речі, гойдалки на деревах - значно кращі за металеві!) 

 25.10.2012 19:30  © ... => Марієчка Коваль 

Справді є вірш "Гойданка". Але він про інше... :)))))))))))))) 

 25.10.2012 19:27  Марієчка Коваль => Суворий 

викрутились називається). 

 25.10.2012 18:58  © ... => Суворий 
 25.10.2012 18:08  Суворий => © 

пристрій для гойдаЛня... 

 25.10.2012 16:54  © ... => Оля Стасюк 

Дякую, Олю! Я також обожнювала! :))) Правда, моє "колись" давніше трохи! :))))) 

 25.10.2012 16:51  Оля Стасюк 

я КОЛИСЬ ОБОЖНЮВАЛА ГОЙДАЛКУ! Могла просто годинами кататися. А зараз якось відвикла...( Супер. 

 25.10.2012 16:31  © ... => Деркач Олександр 

Дякую! :) 

 25.10.2012 16:30  Деркач Олександр => © 

Сподобались сумні, але приємні спогади... 

 25.10.2012 15:49  © ... => Суворий 

Ні, там була гойдаНка (процес гойдання), а тут гойдаЛка (пристрій для гойдання) :))))))))))))))))))))))) 

 25.10.2012 15:36  Суворий => © 

Це вже Ваша друга гойдалка 

http://probapera.org/publication/13/11759/hojdanka.html

Публікації автора Тетяна Чорновіл

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 28
Автор: Тетяна Чорновіл
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: СПОМИНИ;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;