29.10.2012 21:52
-
386
    
  1 | 3  
 © Томин Ірина

Забудь мене!

Забудь мене! Тебе я не кохаю й не кохала!

Ти мене кохаєш? Ну й за це тобі похвала

Ну а я? Я строго розбивала серце

Коли закінчилось терпіння у відерці


І підкорить мене тобі не стало сил

Ти не зміг розбити мого серця брил

Й мою самовпевненість здолати ти не зміг

Що так часто збивала тебе з ніг


Не почуєш "Вибач за розчарування"

Бо я не вірю й не вірила в кохання

Але закохана була, оце добавлю

Й мабуть на цьому крапку і поставлю.



Бережани, 28/10/2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.10.2012 12:29  Володимир Пірнач 

Відерце терпіння це просто ульот :)
я так і не зміг собі його уявити..

 29.10.2012 22:37  Каранда Галина 

схоже на спробу заглушити почуття провини...