01.11.2012 19:39
-
329
    
  8 | 8  
 © Лідія Яр

Хрест

Хрест

з рубрики / циклу «про життя»

Ні! Не стогни! Ти сам цей вибрав хрест.

Ще й хизувавсь - Я донесу! Я сильний!

Куди ж тепер той запал твій пощез?

Чи, може, лопнув, мов пузирчик мильний?

Та вже згинає ноша до землі

Й завити вовком, хочеться, буває...

Болять в душі нестерпно мозолі,

Та порятунку від хреста немає...

Спинитися! Облишити на мить...

(І вже у мріях розправляєш плечі..)

Ні! Не стогни, що хрест тобі болить,

Бо ж, сам ти обирав його... доречі...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.11.2012 01:18  © ... => Андрій Гагін 

Боюсь. що тоді нам ще й воза потрібно було б нести..
дякую

 03.11.2012 15:21  Андрій Гагін => © 

Якби ж воза з колесами можна було для цього хреста придумати - було б легше!
Гарний і глибокий вірш! Сподобалось!

 02.11.2012 15:25  © ... => Наталя Данилюк 

Та да..,от тільки іноді хочеться його розтрощити.... або хоч укоротити...нажаль буває і таке...
дякую що прочитали

 02.11.2012 11:36  Наталя Данилюк 

Ваша правда,в кожного свій хрест і нести його треба гідно.Але ми,люди,так часто нарікаємо,навіть на незначні життєві труднощі.Мудрий вірш,філософський.

 02.11.2012 01:05  © ... => Ницик Андрій 

якщо лише плечі муляє, то пів біди...
дякую Андрію, що завітали...

 02.11.2012 01:04  © ... => Каранда Галина 

може й так, але мені мій хрест ніхто не нав,язував, принаймі тоді...
Дякую

 02.11.2012 00:57  © ... => Колоденна Уляна 

я рада, якщо так.. Дякую .

 02.11.2012 00:50  © ... => Тетяна Чорновіл 

Щоб ми робили без мрій?...
Дякую що читаєте..

 02.11.2012 00:01  Ницик Андрій 

Класно! Буває звалиш на себе здавалося б якусь дрібницю і йдеш спокійно, аж поки не намуляє плечі... :)

 01.11.2012 21:33  Каранда Галина => © 

ой, не впевнена, що сам... тільки дещо справді вибираємо ми, дуже-дуже мало...

 01.11.2012 20:36  Колоденна Уляна => © 

Дуже гарно. На даному етапі життя, цей віршик мені допоміг. Дякую

 01.11.2012 19:56  Тетяна Чорновіл => © 

І справді, у кожного свій хрест! А у мріях плечі розправлені!
Дуже вірно Ви підмітили!
Гарний вірш! Від зображення стало якось не по собі! ((
Але так повинно бути!