03.11.2012 20:52
-
322
    
  5 | 5  
 © Андрій Гагін

Частинки пазлу

написані в лісі сидячи під старим дубом

***


Вгорі дерева віє вітер,

Мов сипав просо звідусіль.

Пожовкло все, в осіннім цвіті;

І ліс дізнався свою ціль.


Вже небо краще знизу видно -

Осінні хмари, мряка снів.

Розпались пазли листя, дивно.

Коротка мить - осінніх днів.



***


Нам пишуть з вирію листи -

На жаль, до нас ті не доходять.

Бо листоношу не знайти,

Щодня весь шлях який проходить.


Раніше кінчаться дроти,

Ні "есемесок", повідомлень.

Немає сенсу в цім, мети -

Бо неможливо, без оновлень…



Ліс біля «Селекції», 18.10.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.11.2012 15:02  Лідія Яр => © 

Дивно. комент писала ж, а його немає...
скажу ще раз: мабуть, дуже цікаві оті листи з вирію, шкода що не доходять.
гарно

 04.11.2012 13:23  Тетяна Чорновіл => © 

Сподобалось листя, як пазли. І що воно(листя) пише листи з вирію! Треба в вирій провести інтернет. Тоді листи не залежатимуть від лінивої листоноші Осені! :))

 03.11.2012 22:29  Каранда Галина => © 

Бо неможливо, без оновлень… дійсно...