...країна в часі виборчих змагань і розбудови...-

стає як простір, територія,

в цей час - ділянка "до" із "від".

стає як спокій в санаторіях,

як табір, схований за дріт.

або як "хаза" урків різних,

чи зона розкішу "отців"

(завжди розбещено капризних,

але в законі для судів);

або чиновнича кімната,

де саботаж і "муть", і твань;

чи поверх цокольний у гратах;

вокзальна зала для чекань.

вона стає як вузол гордіїв,

де схоже все те на бурлеск,

на сміх в істериці історії,

на сльози, впали що з небес...

то регіон? чи резервація?.. -

на щастя, виборчий район,

для політичних профонацій

як гетто і як полігон.

...то разом все - і те, і інше.

як узагальнене життя:

як зверху глянеш, то не гірше

окремо взятого буття,

в якому важко відрізнити

хто правдолюб, а хто брехун,

добро від зла не відрізнити,

хто не байдужий, а хто чхун.

де всі гріхи на "дного зводять,

бо ж він не вартий і гроша.

душа?.. кого воно обходить!?!.. -

кишок подовження душа.

січень 1997 р.