06.11.2012 20:15
-
381
    
  10 | 10  
 © Оля Стасюк

Жовтневий чай

Жовтневий чай

з рубрики / циклу «Осінні барви дощові»

Привіт, моя чарівна Осінь.

Заходь, сідай за вічний чай.

У небі вже з’явилась просинь,

Та ти її не зупиняй.


Посидимо в тіні люстерка,

Сльозину згубиш золоту...

Он глянь – тонкі шматочки серця

Розкинув вітер у саду.


Ти і не пізня, і не рання.

Прийшла разом із роєм злив.

Дивись – вже айстрочки останні

Холодний вечір загасив.


Тримай улюблене варення,

Туманами овій вікно....

Дивись – вже відійшло буденне

І щось незвідане прийшло.


Дивись – вже затяглася просинь

Тонким замріяним дощем.

Бувай, моя духмяна Осінь.

Приходь на чай жовтневий ще.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.11.2012 20:27  Мар Мишка => © 

Така ніжна осінь, захоплююче.... Ще раз зі святом!

 13.11.2012 08:30  Деркач Олександр => © 

 З Днем Народження:)

 13.11.2012 01:38  Каранда Галина => © 

 07.11.2012 16:21  Наталя Данилюк => © 

Ах,як гарно!..Аж самій закортіло почаювати з Вами і Вашою милою колежанкою!Чарівна лірика!

 07.11.2012 15:08  Володимир Пірнач => © 

Сподобалось.

 07.11.2012 14:41  Сашко Новік => © 

Це ти чайом по депресії? Бо настрій наче наполовину, тут сумно, там обнадійливо) по ходу чайок вставляє)

 06.11.2012 21:21  Деркач Олександр => © 

Гарно...і чай в тему, для мене це осінній напій)))

 06.11.2012 20:41  Лідія Яр => © 

Чаруюче ніжно про осінь....Дуже -дуже сподобалося

 06.11.2012 20:38  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно! Продовження теми просині? :)))

 06.11.2012 20:36  Каранда Галина => © 

умничка, тепло так. і осінь-просинь, - в когось би було банально, а в тебе так воно органічно, що по-іншому ну ніяк не скажеш. а вічний чай... нагадав Задзеркалля))