Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.01.2010 17:14Нарис
Про мову  
30100
© Борода

Хочу бути почутим

Борода
Опубліковано 21.01.2010 / 1392

Я звертаюсь до вас, мої дорогі земляки, читачі, автори і редактори порталу. Насамперед прошу вибачення, що ввірвався на ваш молодіжний портал і завалюю його своїми віршами, які, напевно, здаються вам старечою белібердою. Так, я вже у досить зрілому віці і мої твори вам можуть здаватися щось подібним, як з віку динозаврів, але це все з мого життя, це історія мого покоління. Я не хочу бути кращим, не гонюсь за рейтингом - я просто хочу, щоб мене почули. Тому щиро вдячний вашому порталу, що прийняв мої твори. Я розсилав їх по цілій Україні, добивався в різні газети - та все марно. Правильно зрозумійте мене - вірші пишу давно, але все не було часу зайнятися їх друкуванням, а, от зараз, волею долі я маю трохи вільного часу і хотів би цілком використати його. Я спішу, щоб мене почули. Звертаюсь до вас, молодих, з єдиною надією, що ви зрозумієте мене. Мені дуже подобаються всі твори всіх авторів порталу. Це скарбниця української культури! Пишіть, діти! Пишіть! Вибачте, що називаю вас дітьми, але по віку ви мені ними приходитесь. Я взиваю вас - творіть! Нехай багатющим зерном дозріває українське слово!Своїми творами ви ліпите величний постамент держави Україна на теренах Європи! Знаєте, як приємно почути рідне слово десь тут, в Португалії? Не бійтеся бути націоналістами, бо це нормально! Це раніше, в радянські часи, каралося страшно, а зараз треба гордитися цим! Ви знаєте тут, у далекій Португалії, я з сльозами на очах дивився на місцевих малюків, які, на плечах з португальським прапором, святкуючи перемогу своєї збірної, кричали: «Ola,Portugal ! », ледве навчившись говорити. За любов до Батьківщини не судять - цінять! Розкажу одну історію. Було це в 1999 році, восени. Ми тільки приїхали в Португалію, ще не знали мови - і от бій Віталія Кличка з англінчанином (вже не памятаю з ким саме). Сатилітарок ще не було, по португальському телебаченні бій не показували і ми пішли в бар, де на великих екранах йшла трансляція. Не памятаю в якому раунді -але Віталік переміг. Ми кричали не своїми голосами від радощів! Потім оглянулися - в барі стояла гробова тишина. Бар був англійським і всі дивилися на нас, ніби то ми прикували їхнього земляка до підлоги рингу. Нараз до нас підійшов пожилий англінчанин, вгостив віскі і, хлопаючи по плечах та показуючи великим пальцем, що все добре, похвалив нас. І всі кричали: «Кличко!Україна!» Знаєте, як це приємно! Так-що, діти, ніколи не стидайтесь, що ви українці і робіть правильний вибір. Ви молоді і вам творити майбутнє своєї держави - то ж думайте! Політики всі одинакові, але вибирайте хоча б кращих! Тих, за яких не буде стидно, що вони представляють Україну!  

До редакторів порталу: Прошу не виставляти мої твори ні на які конкурси, бо 

ваш портал молодіжний і конкурсантами, відповідно, повинні бути молоді. 

Просто вислухайте мене! 

До авторів: Творіть побільше! Пишіть про неньку-Україну, нехай славиться наше українське слово! Чуєте, діти? 

 

Ігор Федчишин (Борода)
 
Албуфера, Алгарве, Португалія 20.12.2010р.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
21.01.2010 Проза / Оповідання
Циган
22.01.2010 Поезії / Вірш
Віз української політики
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
Нарис Про мову
16.08.2014 © Ольга Шнуренко
Промінь сонця у мові
21.01.2010
Хочу бути почутим
06.08.2009 © Вадім Прокопець
Дещо про мову
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (3+0+1+0+0)
Переглядів: 997  Коментарів: 2
Тематика: Нарис, Україна
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.01.2012 13:38  Олександр Новіков 

цю публікацію можна теж до правил поведінки прикріпти 

 22.01.2010 16:46  Микола Щасливий 

Редакція теж вдячна за нового автора та його вклад в збагачення нашої літературної скарбнички. Кожен твір має бути почутим і ваші твори, пане Ігор, теж заслуговують уваги.
А ще ми дуже раді, що наше, українське, знаходять та читають не лише в Україні, але й далеко за її межами. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +37
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
29.08.2010 © Віта Демянюк
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
27.03.2012 © Микола Щасливий
23.02.2013 © Тетяна Белімова
11.11.2011 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди