Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
11.11.2012 19:53Вірш
Про час  Про сучасність  Про політику  
Випадкові віршики
30000
© Ем Скитаній

Випадкові віршики

(продовження)

Ем Скитаній
Опубліковано 11.11.2012 / 13996

1.

нам у половинності

весело-весЕло,

коли свою гідність

запахали в землю -

пів країни вбито,

половина квола,

а ми кажем - квіти,

вдягнем, якщо голо...

і, на подив світу,

пхнемося холопно

в темну, хамовиту,

лиху азіопу......


2.

...чи від жиру бісяться

обранці глагольні?

чи то пруть амбіції

з посланців народних?..

сваркИ до істерики

і то принципово...-

їм бо до холери

люд, їх побут, мова.

розгулялась братія,

здурила б і Бога!..

байдуже, в апатії

люди до усього.

...і з-під лоба дивиться

розгублений зуха,

чуха, тре потилицю,

матюки ті слуха

та й, не оглядаючись,

пішов задля руху -

де юрба мов зграй ключи

квилить в завірюху,

де путі всі замкнуті

в кільце у безвихідь...

і свобода в закуті

спотворена диха.


3.

...чи то все маячня?

чи онада прикра?..

як тоді, на схід дня

шуміла осика.

обіперся "б штубак,

невеселий, п`яний,

в серці туга й журба,

у зажурі в`яне...-

пощо так покохав

оте личко біле?..

поміж люди блукав,

навік онімілий.

поміж люди блукав,

минав приворота,

зазирав у рукав,

дослухався чорта.

зазирав у рукав,

куди дідько скочив...

вгледіти не гадав

там всміхнені очі

- ...то є все маячня!.. -

сказав, з лоба глянув

та й пішов навмання

у зажурі, п`яний...


4.

від горя на горій -

от і все життя.

креслить кола ворон

в небуття.

попід старим дахом

ахнув палі злам.

топори до плахи,

а біда до зла.

руку до розлуки

як у пастку клав

і буття від муки

яко стерво кляв.

по дорозі дрізки,

тріскоти вогнів.

зірки - сліпі слізки.

чи кого хто стрів?

перекинув килим

неба синь на вір,

оковиту хилить,

косить карий зір... -

чи то обрій хИбкий,

чи то в хаті піл?.. -

а по струнам скрипки

зливом шал і біль...


5.

а я все більше думаю про себе.

як подорожній, що стомився йти

й під деревом приліг у ніч глибоку

і позіхнув, зробив глибокий вдих -

поринув в сон, приспав душі неспокій,

під голову поклав собі кулак...

отак і я . та розуму не йметься.

в нерівному перебуваю герці

з самим собою. в підсумку - галак

нестерпний суєти. зневіра, скука.

на обрії ж - примара самоти

немов у зашморг скручена гадюка,

язИки два - з отрутою хлисти...

і доля все настирно в двері грюка.


6.

одинокості

правлять веслами в морі марнотності,

дме у парус непогамованої гордині

самотиння...

отже

загубитись у бЕзчасі можна.

прошу -

це і є та платня без кошту

пані

долі старої у безталанні...

а обрій омріяним ирієм надить -

адде,

сонце, що сходить з рожевої піни хмар і туману,

осанне...


7 (барокове).

"живе світ у руїні. гинучи, вікує.

хвилює, хоч застиглий: згуба скрізь чатує"

("образ", І. Орновський)


в хижі як в яскині. розпалюю ватру.

дощево щось нині і мерзлякувато.

ну і час наш зараз, трясця його мати! -

дивлюся з Парнасу на злиденну хату...

думки різні лізуть про насущне й вічне.

Фортуна комизна, стрімка та не стрічна -

то Мульцібер кличе, то нашле Фетіду...

до цього я звичний, куди теє діти.

та коли я стану недоречним в днині,

стукатиму в браму у лиху годину -

чи відчинять?.. хтозна. чого варті гики.

але ж жити тоскно, як мовчать музИки,

тільки жити темно, коли музи в грЯзі.

світ будЕ нікчемним, заким люди блазні.

...а таки ми дикі, дикіші за звіра.

які там музИки, музи та ще й ліри!

коли злидарюєм, коли злидень злидня

як не вб"є - грабує, потім пре в "еліти"...

але ватра гасне. кінчай травестію.

зірки вигнав пасти золотий КінтІя.

думки мої сонні НІкта колисає

і під спів ТітОна засина осада...


8.

ілюмінації,

ілюзії,

салют

і полиски на склі,

і сухозлітки,

і оплески,

із вистрибами виск

і радість до нестями!

тверезі тут

і п`яні -

рівні всі!

коли гармати свят

зірки букетами розвішують у небі

із вибухами,

гуркотом,

з шипінням... -

в цю мить забуто все!

і всіх прощають всі -

чи ворог ти,

чи друг -

тут свято забуття!

дива і мрія,

щастя,

бажання -

до знемоги! -

оргії кохань...

авжеж!

така краса

окреслює

нікчемність

фатального буття -

взамін дарує мить

до вічного

причасття.


9.

маю файну парасолю,

рампасові тухлі.

рибу лОвлю на сандолю -

ловиться ряпуха.

не питай, моя кохана,

чом такий невдаха -

маю харч в танжір охабний

і папугу птаха...


10.

піду кУплю сОбі мешти

до крамаря у крамницю.

прогуляю гривню решту,

а чи витрачу на дурниці...

або кУплю сОбі бриля,

файнішого серед краму.

прогуляю решту гривню,

проп"ю, усе, геть до краю...

прогуляю та й не гляну

ні в слід, ні за спину.

поціную вінок з лявру

опиуса до загину...

1997р., листопад 2012 р.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
10.11.2012 Поезії / Вірш
Гамма дувану
12.11.2012 Поезії / Вірш
не нарікай коханая на мене
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Гормони
07.12.2016 © Олена Коленченко / Вірш
Наснилося...
07.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Любов-Зброя (Вільний вірш)
06.12.2016 © Олена Коленченко / Філософський вірш
Промінець світла
06.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Верлібр
Без Тебе не Живу
Вірш Про політику
22.11.2012
млосно задушливо ганжить думочок клацання
11.11.2012
Випадкові віршики
09.11.2012 © Тетяна Чорновіл
ТИМ, що при владі
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 59  Коментарів: 6
Тематика: Вірші, політика, сучасність, час, випадкове
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.11.2012 14:56  Деркач Олександр для © ... 

Все дуже гарно і цікаво написано, широкий діапазон вражень... 

 11.11.2012 21:45  © ... для Олександр Новіков 

дякую за співчуття. 

 11.11.2012 21:35  Олександр Новіков 

так, прикольно. щось окремо і не виділю зараз.загалом сподобалось 

 11.11.2012 21:11  © ... 

то мене чомусь потягло у чорнетки свої - що викинув, а що засумнівався - підправив і оце видрукував на сайт...сам не знаю навіщо так довго мучу компа?... але ж жалко так просто викинути. то ж вибачайте. 

 11.11.2012 20:48  Каранда Галина для © ... 

цікавий діапазон дати написання... стабільна, все-таки, наша історія... 

 11.11.2012 20:15  Тетяна Чорновіл 

Такі чомусь тяжкі Ваші випадкові! Не на сприйняття, а до роздуму та зажури!!! Хоч вовком вий!!! Добре, хоч 9 і 10 усміхнли!! :)) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +5
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +46
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
ВИБІР ЧИТАЧІВ
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
03.05.2011 © Наталі
14.09.2011 © Ілля Герасюта
23.12.2011 © Тетяна Чорновіл
06.12.2016 © Олена Яворова
13.02.2011 © Катрін Поль
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди