13.11.2012 18:45
-
246
    
  9 | 9  
 © Лідія Яр

Було кохання чисте джерело

І зорі, що світили до світання.

Та, раптом, забагнулося обом

В долонях зір і океан кохання...


І падали зірки у руки нам,

Та сльози ми ковтали ніби воду.

Навіщо нам той здався океан,

Якщо в струмку ми не знаходим броду?...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.11.2012 12:32  Наталя Данилюк => © 

Глибоко і душевно.І закінчення-таке промовисте.

 15.11.2012 08:23  Каранда Галина => © 

схоже, що то таки він!) судячи із статусів!)))))

 15.11.2012 00:39  © ... => Каранда Галина 

Галю, я в однокласниках під оцим Лідія Яр сторінку відкрила. Там на сторінці є Журавлі, можна слухати, а скинути з відти не виходить , щоб сюди. Хочете зайдіть послухайте... мені подобається, ну і приємно крім того....а що до Міші, то я думаю, що він молодець, і вдячна йому дуже, якщо знайду і впевнюсь, що то він, то подякую.
а що до ділитися...ха,ото вже я розбагатію...може я й дурна, але грош ініколи не були головним у моєму житті, як і взагалі матеріальне все...

 14.11.2012 14:49  © ... => Деркач Олександр 

попробуйте набрати просто Лідія Яр Там повинно видати Сл Л Яр журавлі Міша Андрущак скачать бе6сплатно... ну скачати певно не вийде, а от послухати можна

 14.11.2012 13:10  Володимир Пірнач 

Гарний текст.

 14.11.2012 09:38  Деркач Олександр => © 

у мене щось не виходить ні прослухать, ні скачать...

 14.11.2012 09:32  Деркач Олександр => © 

Гарно написано, сумно, буває...а потім може буде ураган пристрасті з того океану-струмка)

 14.11.2012 01:44  © ... => Каранда Галина 

Я просто не могла зайти в портал, буває що ніяк не відкрива...от я іноді набираю лідія Яр а воно видає збірка моїх публ. портал.і тудою захожу, а тамще бува щось де є слово яр, або лідія.
Ото дивлюсь Міша такийто журавлі сл. -Лідія Яр Ну ф яуже з час ато й більше тикалась микалась тут, думаю, щось не то, мать мерещиться...Відкрила, послухала - моє.Очам не вірю, вухам теж, ще раз слухаю- моє...Саші включила, а він пита, чи я впевнена що то моє...Короче шок був капітальний...всетаки приємно, що хоч щось комусь пригодилося. Там послухати можна, а от скачати. то треба регістрація, я пробувала, але щось так параль і не прийшов... А що до зв,язатись з ним...незнаю,хотілося б подякувати, що крила дав моїм журавлям, але шукати де його....

 14.11.2012 00:34  © ... => Тетяна Белімова 

Та да...а врезультаті розбите корито...
Дякую Вам Таню.

 14.11.2012 00:31  © ... => Сашко Новік 

Саш. Дякую, що завітав.

 14.11.2012 00:26  © ... => Марієчка Коваль 

я завжди себі казку про золоту рибку нагадую, ну, коли все не так і хочеться щось...воно ж, коли міри не знаєш, то як та баба в казці, з розбитим коритом лишишся.
Дякую за прочитання і ком.

 14.11.2012 00:23  © ... => Каранда Галина 

Дякую щиро.
А журавлі так і не скачала...ссилку Саша пробував скинути, казав що скинув, а подивилась- нема.

 14.11.2012 00:21  © ... => Тетяна Чорновіл 

Та такі ми створіння люди, що все чогось нам не вистачає...
Дякую, що завітали.приємно.

 13.11.2012 22:44  Сашко Новік 

гарно

 13.11.2012 21:50  Марієчка Коваль 

Таки є суть в тому, що себе треба інколи зупиняти і говорити О досить, ми і так щасливі!)) Спасибі)) Сподобалося)

 13.11.2012 18:53  Тетяна Белімова => © 

Немає меж людським бажанням... Все здається, от якщо б мені ще ..., то тоді б уже був остаточно щасливим...

 13.11.2012 18:50  Каранда Галина => © 

прекрасно...

 13.11.2012 18:49  Тетяна Чорновіл => © 

Сумно! Маючи земне, не шукай небесного.... Та що ж робити, як очі все одно до неба зводяться!
Вірш чудовий!