14.11.2012 14:21
-
287
    
  5 | 5  
 © Бойчук Роман

СТРАХИ

СТРАХИ

Йду  манівцями  я,  заплющуючи  очі,

Щоби  не  бачити  круг  себе  тих  потвор,

Котрі  з"являються  завжди  посеред  ночі,

Собою  повнячи  увесь  мій  коридор.

Моє  оточення  -  усі  і  все  довкола,

А  ті  потвори  -  з  підсвідомості  страхи.

Навколо  себе  захисні  малюю  кола,

Страхи  ж  бо  лізуть  через  кіл  отих  дахи.

Із  підсвідомості  залазять  в  мої  мізки,

А  там  чатує  вже  на  них  здоровий  глузд.

...І  як  в  вогні  страхи  тріщать  мов  сухі  тріски;

Від  них  у  пам"яті  залишився  лиш  хруст!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.11.2012 09:26  Деркач Олександр => © 

Да)) не від усіх страхів рятує крейдяне коло і запалена свічка, ...не ті страхи що вкоридорі, а самі страшні страхи стирчать у нашому власному мозку і жахають звідти нашу душу...

 15.11.2012 00:50  Лідія Яр => © 

Ого, ото уже всебе дома боїтеся. Хату освятити тре(жартую) Прикольно...
Я колись щось таке мала, тільки на рос.
"Чтото ужасное в темноте шастает.
На меня таращится, пугаюсь - оно тащится"- приблизно так. Ну то юморове було, хоч темноти не виношу, хоч іскорка, а щоб світило.
Класно

 15.11.2012 00:48  Тетяна Белімова => © 

Хороший вірш! Свої страхи перебороти нелегко...

 14.11.2012 18:06  Марієчка Коваль 

Прикольно вийшло. У мене є теж тут про сни страхи... правда не вірш... у вірш якось не поміщаюся тими враженнями. А це так цікаво виходить... спочатку вірші ну ваші про ночі "страстные", а тут - ночі "ужасные". Буває))

 14.11.2012 17:58  Марія Новогроцька => © 

Так їм і треба, тим страхам - най не лізуть))))) Гарний вірш!

 14.11.2012 15:00  Тетяна Чорновіл => © 

Добре, що глузд має таку відчутну перевагу! А то непереливки було б з тими глюками! :))
Дуже сподобався вірш! Потвори описані прекрасно! Аж відчувся хруст у пам"яті!