18.11.2012 13:58
-
211
    
  3 | 3  
 © Евгений Марченко

Поглянь, труну якусь несуть,

та щось дрібна така. Мабуть дитина.

Шкода…  Мале а вже для нього домовина.

І щось процесія не надто вже сумна.

 

А що поробиш? Вже таке життя.

І вірно, дитяча вбога домовина.

Та годі нам. Пішли, пішли, пішли…

 

Померла вже любов. Померла у дитячім раннім віці,

Не встигши ще побачити і світ.

І вбога домовина її холодний дім.

Хоч мала жити вона в серці…

 

Зосталася по ній лиш память,

Та й то забудуть скоро -

Померла ж сиротою та любов…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.08.2016 09:24  Каранда Галина => © 

 19.11.2012 13:33  Володимир Пірнач 

Задум і справді цікавий, я навіть перебрав у пам"яті кілька гріхів..

 18.11.2012 20:01  Сашко Новік 

класно, задум сподобався

 18.11.2012 18:47  Деркач Олександр => © 

Задум звичайно вражаючий, виходячи з Образу Любов-дитина яка померла в раннім віці, написано вдало...але...

 18.11.2012 14:43  Тетяна Чорновіл => © 

ВІрш вразив! Аж моторошно!

Померла вже любов. Померла у дитячім раннім віці.... (((

"Чудово"!