Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
17.11.2012 15:17Новела
Для бабусі [для дідуся]  Для школярів  Для студентів  Для дітей  Про батьків  Про сучасність  Про життя  Про дитинство  
Мусить знати
91000
Без обмежень
© Озерова Альона

Мусить знати

Озерова Альона
Опубліковано 17.11.2012 / 14101

На дворі лютувала осінь, не бажаючи віддавати владу зимі. Було холодно, вітер гнав сині хмари за обрій, а вони плакали, не бажаючи кидати Батьківщину.

Кімната була обставлена радянськими меблями. Ніякої пишноти, ніякої вичурності. Старенькі фіранки, старенький розкладений диван і старенька, але добре випрана і накрохмалена постіль. Маленький хлопчик лежав в ліжку, над ним сперся дідусь. Понурі очі діда прагнули спокою, а онук все не засинав.

- Дідусю, розкажи мені ще казку!

- Спи Данилко, ніч прийшла, на небі зорі...

- Ще одну! – Домагався свого хлопчик.

- Скільки вже таких «ще одну» я тобі розповів? На сьогодні досить, засинай. – Чоловік потягнувся вимкнути нічний світильник.

- А чому всі діти живуть з мамою і татом, а я з дідусем і бабусею? – рука літнього чоловіка заклякла на місці.

- Спи, поговоримо завтра. – Очі онука дивилися прямо на діда, вони мусили будь-що дізнатися правду. – Добре, я розповім тобі казку, от вже приставучий! – дідусь спробував посміхнутися. - Жив собі Синичка. Непосидючий видався, всюди намагався влізти. Частенько допомагав іншим птахам, часто виручав з біди, та все боровся за справедливість. Вирішив він стати помічником Сороки, але довідавшись, що Сорока часто бреше пішов од неї. Став Синичка сам літати по лісу, слухати, бачити як все було і розповідати лише правду. Бачив як Вовк вкрав у Лисиці вечерю, бачив хто з трьох їжаків-сестричок з’їв усі мамині смаколики, - у кімнату зайшла бабуся з великим червоним яблуком.

- Мої хлопята, щось ви забалакалися. Здається, комусь завтра йти до школи.

- Дідусь мені казки розповідає, сідай і ти послухаєш.

- Тримай, дитинко. – Бабуся обтерла соковитий плід фартухом, простягнула його онуку і маленькі рученятка міцно схопили той червоний вогник. Дідусь прокашлявся, щоб повернути увагу онучка.

-... бачив як Зозуля підклала своє немовля Журавлисі, бо не мала чим годувати. От про те все і розповідав. Якось дійшли плітки до Синиці, що Кіт вбиває ні в чому не повинних звірів, просто собі на втіху. От він, праведник, вирішив розібратися чи то правда, чи ні. Довго стежив за Котом, потім підлетів близько-близько і угледів як той мордує бідного Ховраха. Скрикнув Синиця від побаченого і Кіт зрозумів, що за ним стежили. Звісно, тоді Синиці вдалося втікти. Але якось їхав він в машині з сімєю, а той Кіт обстріляв машину. Всі загинули, а маленький хлопчик, син Андрія вижив!

- Діду, що ти таке кажеш? Птахи не їздять у машинах, і що то за Андрій? - дід застогнав, з його очей бризнули гіркі сльози.

- То твій батько, твій батько...

Тої ночі ніхто не зімкнув очей.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
15.11.2012 Рецензії / Театральна вистава
"Мартин Боруля" - майстерність і байдужість
21.11.2012 Проза / Новела
ПУХНАСТИК
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Новели зимові
17.11.2012
Мусить знати
27.11.2012
Наречена
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.9 (МАКС. 5) Голосів: 10 (9+1+0+0+0)
Переглядів: 195  Коментарів: 7
Тематика: Новела, люта осінь, дідусь, онук, бабуся, твій батько
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.11.2012 23:38  Марієчка Коваль для © ... 

буває таке, в тому сенсі. Той світ, залитий невинною кров ю, далеко не кожному відкривається. Мені особисто про це взагалі не думається. А варто.. Гарно. 

 20.11.2012 22:41  © ... для Марієчка Коваль 

Марійко, яке? 

 18.11.2012 01:06  Марієчка Коваль 

да...таке.. 

 17.11.2012 18:34  © ... для Наталя Данилюк 

Наталочко, мені дуже соромно)
Щиро вдячна Вам за виявлення моїх помилок і добрі слова 

 17.11.2012 17:18  Тетяна Чорновіл для © ... 

Сумно і реалістично! Бувають такі випадки! Жорстокість світу дістає й дітей! Їм важко це зрозуміти... 

 17.11.2012 16:55  Наталя Данилюк для © ... 

Щемно...Аж горло здавило...Це дійсно трагедія.Гарно написали,проймає.Маленькі формальності:у слові "спокоя" повинно бути закінчення "ю" і у слові "вдолося" машинальна помилочка-там має бути "а" в першому складі.Твір-душевний. 

 17.11.2012 15:41  Каранда Галина 

сумна історія... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
06.01.2012 © Т. Белімова
09.12.2010 © Тундра
18.09.2013 © Тетяна Белімова
01.04.2012 © Каранда Галина
10.07.2013 © іміз
22.12.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди