Повернення до батька

Я вернувся до вас через років імлу. 

Через долі круті водоверти. 

Я вернувся до вас. Батьку, я вас люблю! 

...Й знову в памяті день вашої смерті. 

Що за память така, що з далеких тих літ 

Найстрашніще лише закарбила? 

Я старався згадати щось краще - у світ 

Мене доля-журба поманила. 

Я блукав у снігах,де ви були колись, 

Шукав відповідь в небі північнім, 

Та ваш образ злітав з моїх спогадів ввись - 

І здавалося так буде вічно! 

Зрозуміти не міг,чо так важко було 

Дотягнутись до памяті неба 

І лише як звалилось усе, загуло, 

Осяйнуло мене - не так треба! 

Я хотів до вас йти по дорозі не тій, 

Що ви в вічність собі протоптали - 

А по другій, яку ви під свистом кнутів, 

Під дозором катів будували. 

І ступив через рів, що між ними зіяв - 

І у сні я побачив вас, тату! 

"Синку, де ж ти так довго блукав?" 

Спромоглися лише ви сказати. 

Ось я поруч із вами! Дорога пряма. 

Дай же, Боже, щоб знов не зблудити! 

Я вернувся до вас! На Вкраїні - зима, 

Та ми мусим до Весни дожити! 

Україна, 22.11.1996 р.