Віск
з рубрики / циклу «Таємнича ніч»
Не розливай тонкого воску,
Тонкого воску від свічі.
Вже глянь – по вікнах тінь від мосту
Повзе, зачорнена вночі.
Не погаси свічі тонкої!
У темряві не стулиш віч.
Он квіти ніжною рікою
З пелюсток розштовхали ніч.
Вона летить, як вічні весни,
Красива й ніжна із лиця,
І у самому піднебессі
Навіки з’єднує серця.
Не відхили той поклик – кличе
Вже ніч тонка мене й тебе.
Вона лиш полум’я від свічки,
Як плату вічну, забере.
Крилом накриє чорним просто,
Допоки ще мовчать свічі.
Не обпали її цим воском,
Гарячим воском від свічі.
