20.11.2012 17:33
-
685
    
  4 | 5  
 © Автор Невідомий

Коли підеш, то забери з собою небо,

Ту зорянУ безмежну літню вись,

Щоб воно не впивалось у душу стражденну,

Як її твої очі спраглі пили колись.


Коли підеш, то забери і сонце із собою,

Мені без тебе не потрібно світла,

Мені в ту мить весь світ обернеться пітьмою,

Душа без тебе заніміє і осліпне.


Коли підеш, лиши мені свій біль,

Журбу і тугу. Будь щасливим й вільним,

А я своєю недопарою розбитих крил

Твій сон леліятиму, щоб ти спав спокійно.


Коли підеш і лишиш сам на сам

Мене з моєю гострою любов’ю, -

Іди. Не озирайся. Тільки знай:

Я по твоїх слідах

Крізь вічність, через гордість за тобою.


Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.11.2012 18:23  Каранда Галина => © 

ех, ну так і хочеться підрихтувати, підстроїти все під перші два рядки... Кожна фраза дуже класна сама по собі., а от єдиної мелодики я не відчула. Може, в прочитанні автора воно й згладжується, а я в ритм не попаду? є можливість озвучити? ( до речі, я поставила 5:))