23.11.2012 19:06
1313 views
Rating 5 | 12 users
 © Антоніна Грицаюк

Пам’яті голодомору

Наснивсь мені сон - в ньому я дитина,

А в сні сниться знедолена моя Україна.

Я дитина, діток бачу - з голоду вмирають,

Просять в Бога порятунку, руки піднімають.


Святий, Боже, святий правий, в чім наша провина?

Святий, Боже, святий правий гине Україна.

Божа Матінко помилуй, за що таке горе?

Хто збирати хліба буде, засіяне поле?


Ті молитви йшли до Бога, люди вимирали,

Хоронили діти матір і самі згасали.

Не було труни, могили, одна спільна яма,

Писана не Шекспіром була страшна драма.


Керманичі її писали, що були у влади,

Згине ненька Україна, були цьому раді.

Згине ненька Україна і її всі діти,

А вони на тих могилах будуть лиш радіти.


Не судилось, не збулося - живе Україна!

Та все точить її корінь клята черв’ячина.

Точить корінь, під’їдає та хоче згубити,

Україно, моя рідна, тобі треба жити.

м. Славута 22.11.2012



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про Голодомор, Про життя і смерть, Про Батьківщину, Про Україну, Про політику

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш для дітей - Вередлива киця | Антоніна Грицаюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Святий хліб | Антоніна Грицаюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Антоніна Грицаюк.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.11.2014 11:52  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дуже вам вдячна! 

 22.11.2014 23:04  Панін Олександр Мико... => © 

Надзвичайно сильна поезія. 

 24.11.2012 11:54  Деркач Олександр 
 23.11.2012 22:10  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже сподобався вірш! Особливо за останню строфу дякую! 

 23.11.2012 21:02  Ірина Затинейко-Миха... 

щира поезія! 

 23.11.2012 20:56  Тетяна Ільніцька => © 

Дякую Вам за цей вірш! Обов`язково прочитайте своїм рідним, знайомим! Кому, як не нам достукатися до кожного серця?
Згадалися рядки В.Симоненка: "Де ви тепер, кати мого народу?..." 

 23.11.2012 19:41  Олександр Новіков 

плюс 

Публікації автора Антоніна Грицаюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 8 | Знайдено: 48
Автор: Антоніна Грицаюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Патріотичні;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;