Буває
з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»
Буває – холодно. Буває – дуже пусто.
Буває – навіть хочеться дощу.
А голос, голос! Як хрипучий згусток,
Хоча давно я зовсім не кричу.
Хоча давно слова усі забула,
Хоча давно вже замкнуті вуста.
Забудь що було і що ще не бУло.
Твої слова – хитрющий горностай.
Твої слова – як замкнена лисиця.
Мої, пташки, десь ділися давно...
А, може, це мені все тільки сниться,
А, може, сонце ще несе тепло.
А, бачиш, – річка вже не та, що вчора.
У неї інший голос, інша міць.
Я вже піввіку дуже хочу в гори,
До тих вогненних куполів-жар-птиць.
Я вже піввіку дуже хочу в казку.
Буває – навіть хочеться дощу.
Пробач за все. Але іди, будь ласка.
Ще поки я шепочу, не кричу...
