25.11.2012 14:31
-
216
    
  7 | 7  
 © Лідія Яр

з рубрики / циклу «про життя»

Слабке створіння я лише й не більш -

Зайча, що натягнуло шкуру лева.

Під травами ховаюся й поміж,

А уявляю, що то все дерева...

Пташам сполоханим тріпочеться душа

На волю б їй, та клітка не пускає....

Лякливо йде життям мале  зайча

І вперто шкуру лева натягає...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.11.2012 20:12  Наталя Данилюк => © 

{#}Так,не всі показують свої страхи...Дехто вперто їх маскує,прикидаючись грівзним левом.Життєво.

 25.11.2012 18:40  Ницик Андрій 

Гарний віршик! Головне, аби зайча не переборщило зі шкурою, а то ще переконає себе, що лев, і з`їсть кого-небудь. :)

 25.11.2012 17:14  Деркач Олександр => © 

Класно, такі ми є...

 25.11.2012 16:53  Тетяна Чорновіл => © 

Video YouTube

 25.11.2012 16:53  Тетяна Чорновіл => © 

Цікаві роздуми! :)) Мультик один мій улюблений перегукується з темою вірша! Зараз скину! :)))

 25.11.2012 14:52  Андрій Гагін => © 

Гарний вірш! І зайченя гарне на малюнку )))

 25.11.2012 14:36  Каранда Галина 

це точно... класний вірш.