25.11.2012 16:21
-
219
    
  6 | 6  
 © Ем Скитаній

Гроза восени

йду пустельником по місту у крислатім капелюсі,

у плащу, в кишенях руки...тінь моя неначе згуба -

то іде поперд мене, то мене навздогоняє...

раптом гримнуло у небі серед туч лахмітті чорнім -

разом з шквальними вітрами злива

хлинула шаленно!

обліта останнє листя, гнуться

до землі дерева низько...

- ...час красу природи губить... -

так подумав я в задумі між землею

й небом хибним супокійно ідучи.

...аж ось в очі

впала блискавка зигзагом -

мить зигзаг той, а здалося -

то неквапом півстоліття

уляглося між життями,

між минулим й сьогоденням

і туманним майбуттям

без тепла,

без тих мелодій,

що в душі звучить, в коханні,

у високім слові,

в серці...

йду пустельником по місту у крислатім капелюсі,

у плащу, в кишенях руки...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.11.2012 19:45  Зав`ялова Валентина => © 

Чудово. Уявила собі літнього стилягу з душею, з інтелектом, який має... те, що має.

 25.11.2012 18:59  Тетяна Белімова => © 

Хотіла сказати, що мені дуже сподобався і сам твір, і коментар Тані Чорновіл. За твір - "чудово", шкода, що за комент не можна теж чудово поставити!!!
А про головні убори - то, справді, Ваша фішка! Ніяк феску у калюжі не забуду!

 25.11.2012 16:59  Деркач Олександр => © 

Шикарна, стильна замальовка...задумливий філософ серед блискавок і шквалу, пустельник серед хрущовок, романтик у капелюсі і плащі у пошуках Кохання...гарні Образи!

 25.11.2012 16:39  Тетяна Чорновіл => © 

Сподобалась блискавкова філософія крислатого капелюха! :)) Це не той капелюх, часом, що буря якось зірвала Вам з голови і закинула в річку? :))))

(він наче птах 
безпомічно крутився у повітрі 
і раптом зник - 
мабуть, упав у річку, 
там десь, у гаю)...

Пам"ятаю той вірш, як Ви сиділи й сумували за ним на лавці  в картатій кепці! :)))) Дуже сподобався мені! (не капелюх, вірш! Капелюха я не знаю! :))