КАВОВИЙ ЕКСТРИМ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Котись, клубочок! Для мандрівки
Часи настали б може й кращі,
Та манять тридев’яті хащі
Крізь запашних думок уривки.
Ступай по мороку гіркОти,
Минувши сумнівів оману,
Туди, де трепетом туману
Нуртує квітка насолоди.
Знайди, жагучу – мов пташина,
Злетить у казки ахінею.
Котись, клубочок, вслід за нею
Туди, де гусне ночі піна.
Все далі кличе в ліс з дороги
Казок податливість ласкава…
Котись, клубочок… Як же кава?
Гаряча! Хай схолоне трохи.
