25.11.2012 23:19
-
3426
    
  11 | 14  
 © Бойчук Роман

Палає пам`яті свіча

Палає пам`яті свіча

Полинь  травою  на  душі  гірчить  печаль,

Безжальним  катом  мучить  моє  серце  жаль,  -

Скорбить  нутро...  Палає  пам`яті  свіча.

Перед  очима  сльози  болю  в  їх  очах

І  крики  чуються  благальні  з  їхніх  вуст...

І  той  великий  зі  свічок  на  площі  хрест

Розповідає  ту  історію  сумну...

Їм  не  прокинутись  уже  зі  свого  сну:

Без  крихти  хліба  зупинився  їхній  час.

Палає  пам`яті  свіча.  Вогонь  -  не  згас.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.11.2012 14:05  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже чіпляє Ваша поезія! Дякую за щирі зболені слова!

 26.11.2012 00:09  Тетяна Белімова => © 

Дякую за Вашу небайдужість! За розуміння! За співчуття!

 25.11.2012 23:45  Каранда Галина 

 25.11.2012 23:30  Ем Скитаній => © 

чудовий і щіро, від душі написаний вірш.