01.12.2012 16:33
291 views
Rating 5 | 1 users
 © Автор Невідомий

Так важко йти від тебе, хоч ти й не тримаєш...

Обійми розкриваєш, як на хрест.

Та пригортаючи до себе, не кохаєш,

Й цілунок твій - мої рятунок й смерть.


Лікуєш розум й раниш мені душу, - 

Від болю того сп"Янена вона.

І з кожним разом глибше й дужче

Я падаю в обійм твоїх безодню. І вина,


Міцніш од вуст твоїх я не пила.

Твій погляд гострим лезом в серце.

Й болить мені нестямна самота,

Й весь світ на болем тим мені сміється...

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Цей світ - то кайдани на крилах моїх... | Автор Невідомий». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Стань мені дощем, небом, сонцем і вітром... | Автор Невідомий». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Автор Невідомий.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Автор Невідомий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо