01.12.2012 23:49
Без обмежень
291 views
Rating 5 | 8 users
 © Озерова Альона

Патріотка

- Ні, Тамаро Семенівно, нікуди я не поїду! Я Україну люблю.

- Треба рвати звідси кігті! Що тебе тут чекає?

- А там? Хто мене там чекає?

- Та ти подиви, скільки вже дівчат з нашого відділу поїхало за кордон! Як би ти батькам допомогла, висилаючи гроші з заробіток.

- Мої батьки бідні, та в них на життя вистачає, дякую. Та й ким я буду працювати? Тут я Людина, а там буду робітницею брудних робіт: «Піднеси хворому судно», «Допоможи літній людині помитися, точніше помий її сама», «Прибери в хаті». В кращому випадку буду глядіти чужих дітей, коли вже й самій не завадило б їх мати.

- Там би вийшла заміж за іноземця. Не дарма ж кажуть, що у Хохляндії найгарніші дівчата. От і на себе подивись – здорова як кобила! Руки, ноги маєш, на вроду теж нічогенька, на тебе обов’язково знайдеться свій покупець!

- Якщо хто і подивиться за кордоном, то це буде дідусь із крапельницею. Дуже рідко буває, щоб чоловік середніх літ подивився на іноземку з України. Тут якщо і посваримося, то я речі зібрала і до мами, а там? Хто мені купить білет додому? А як діти будуть? У разі розлучення чи не залишиться право виховання дитини за батьком?

- Ой, ну ти таке кажеш! Кому треба ті діти? Годуй, одягай їх, ще й за навчання заплати!

- Не стільки «треба», скільки просто щоб насолити мені.

- Та хто ти така? Не таке вже велике «цабе», щоб тобі солити! – дівчина стерпіла образу, Тамара Семенівна була головою відділу, а вона лиш пішаком у грі «великих начальників».

- Я мови не знаю. Так, прошпрехаю три слова і на тому крапка.

- Вивчиш! Від цього ніхто не вмирав!

- Знаєте, Тамаро Семенівно! Я звідси нікуди не поїду! Я люблю своє місто, люблю своє життя і нічого змінювати не бажаю!

- Дурна, я тобі добра зичу!

- Тоді чого ж ви самі приїхали з Росії на Україну, а звідсіль вже нікуди не їдете і діти Ваші не згодні їхати? На цій землі Ви посіли таку посаду, і обливаєте її товстим шаром помиїв. Як же Ваш язик повертається на таке? – дівчину вже було не спинити.

- Стули пельку!

- Ні, не стулю! Буду казати! Нікуди звідсіль я не поїду, не змусите! Добре там, де нас нема! Я своїм життям задоволена, я люблю його! Я не зможу і ніколи не кину землю, яка мене зростила! – в лютому патріотизмі вона вийшла, гучно зачинивши за собою двері.

Тамара Семенівна гнівалася від недотримання етичних норм «керівника-підлеглого», та в душі відчувала гордість за цю дівчину, яка була Патріоткою своєї країни. З двадцяти чотирьох осіб відправлених особисто нею за кордон, на пошуки «кращого життя», лише ця, одна єдина не зламалася під її тиском. 

Чого ж нас так мало?...

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Байка про квітку | Озерова Альона». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Любляче серце | Озерова Альона».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 02.12.2012 14:26  © ... => Деркач Олександр 

Олександре, щиро дякую!

 02.12.2012 01:21  Деркач Олександр => © 

Незвично подана тема... 

Публікації автора Озерова Альона

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 1 | Знайдено: 6
Автор: Озерова Альона
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Новели зимові;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;