30.01.2010 23:19
495 views
Rating 5 | 1 users
 © ІНЕТТ

Вже не сам, 

Чого псуєш ти нерви? 

Вже не сам 

Ти всеодно був перший  

Вже не сам,  

І присмак того моря, 

Ми не вдвох,  

Та я не вмру від горя 

Вже не кожну ніч я сплю собі сама 

І не плачу вже в подушку  

Сліз нема 

Вже віджила я і хожу не сама 

Все пройшло, і на душі весна 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Голодомор яке страждання». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Весь світ театр, ми актори...». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора ІНЕТТ.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.01.2012 12:01  Олександр Новіков 

мені чомусь здається що в момент написання була все ж сама. мо тільки в планах уже весна 

 31.01.2010 00:47  Борода => © 

У тебе все попереду, Інетт!
Лиш душу не затягуй у корсет.
Відкрий її і вилий на папір -
І буде все прекрасно.ти повір! 

Публікації автора ІНЕТТ

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо