04.12.2012 10:26
-
1005
    
  2 | 3  
 © Лиана

Її очі

Її очі – солодка отрута

Який твій гріх? Яка спокута?

Вони тримають у полоні

Й почуття неначе на долоні


Бо погляд сіро-зелених очей

Дарує неспокій довгих ночей

Забути їх, на жаль, несила

Напевно в них магічна сила


Яка затягує у безліч почуттів

І птахом вниз він полетів

Але любов віддала свої крила

У світ магічний пропустила.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.02.2013 02:37  Каранда Галина => © 

 06.12.2012 14:33  © ... 

Дякую за коментарі й що читаєте й радите .

 05.12.2012 02:40  Каранда Галина 

Ліаночко, все добре. думала над коментарем Ксені і намагалася зрозуміти, що ж нам з неє не вистачило в ритмі... Зверніть увагу на чергування наголошених і ненаголошених складів. Он Наталя правильно підказує. Там відразу вирішується проблема і з зайвим складом, і з наголосом. Щоб відчути - прочитайте вголос. І ще. Ви, фактично, пишете в класичному стилі. значить, всі строфи мають лягати на одну мелодію. тобто якщо накласти відповідні рядки строф один на один, вони мають мати однакову к-ть складів. Відхилення допускаються, але тоді вони мають нести емоційну чи смислову нагрузку.

 04.12.2012 10:46  Деркач Олександр => © 

Гарний нормальний вірш...і про що тепер сперечатися)))) хіба що сказати що не всі носії сірозелених очей такі магічні)))