Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
08.12.2012 14:42Есе
Для дорослих  Про життя і смерть  
21000
© Тая

Життя однієї сумки

Тая
Опубліковано 08.12.2012 / 14453

Сьогодні в її думках усе cплуталося,  а можливо, і не сьогодні, просто Саме сьогодні вона звернула на Це увагу. Сплуталося і в думках, і всередині, хоча про неї не завжди можна було сказати, що  привчена до порядку. А втім, як і зазвичай, кожна жіноча сумка. І чого в ній лише не було: гаманець, косметичка, ключі від квартири, ключі від роботи, ключі від машини, мобільний телефон, серветки (вологі та сухі), жіночі прокладки, якась цукерка, складений пакетик (про всяк випадок), гребінець, дзеркальце, окуляри від сонця, блокнот, ручка, цигарки, запальничка – це з основного, а все інше залежало від пори року та від того, куди її господиня йшла чи їхала. Вона була об’ємною сумкою, і саме це дозволяло їй вміщати таку велику кількість необхідних (як здавалось власниці) речей  на щодень.

Вона була шкіряною сумкою, дорогою… Пригадує, як завезли її у відомий бутік, куди час від часу навідувалися дуже заможні клієнти. Її навіть везли окремо від інших сумок, бо вона була ексклюзивною, виготовлена відомим дизайнером у далекій Америці. Іноді сумці навіть здавалося, що до неї приходить дух убитого звіра, щоб подивитися, яку красу з нього створили, а, можливо, не полюбуватися, а посумувати за своєю шкірою.

Але зараз не про те… Сумка часто любить згадувати, як приїхала в той бутік, і її поставили на вітрину, щоб милувати погляди перехожих і закликала відвідати саме цей магазин. Вона ловила на собі захопливі погляди, купалася в захваті усмішок, отримувала велику насолоду навіть від того, як покупці вражалися її ціною. «Так, я вам не по зубах, я лише для дуже багатих покупців!» – посміхалася кишеньками.

І ось нарешті її зірковий час настав. Якось дорогий автомобіль пригальмував біля вітрини магазину, вікно опустилося, і сумка побачила зацікавлені очі вродливої пані, ні швидше панянки, бо вона з легкістю вистрибнула зі свого авто (до речі, припаркувавши його зовсім не за правилами) і забігла в бутік. Душа сумки завмерла в очікуванні, і ось уже витончена рука з гарним манікюром взяла її  понесла до каси. Навіть продавці були шоковані, що сумку купили. А сумка почувалася щасливою і спогорда  поглядала на своїх простакуватих сестер (ні-ні не по шкірі, так просто прийнято), що похнюпили свої ручечки і з заздрістю проводжали її з магазину.

Сумку кинули (хоча можна було обережно покласти!) на переднє сидіння, і в неї почалося нове, богемне життя!

 О! Що то було за життя: вечірки, коктейлі, концерти, ресторани, вродливі чоловіки, манірні жінки, що з захопленням (а чи то з заздрістю?) перепитували її господарку, де взяла таку гарну сумку. Скільки сумка всього цікавого побачила, почула і навіть спробувала, коли на неї проливалася текіла чи навіть абсент. Понад усе вона боялася, що закінчиться сезон, –  і стане немодною, тоді господиня викине її десь на смітник, як зробила одного разу так  зі своїми туфельками.

 Ось у таких розвагах минув майже рік, а Сумку все ще носили. Вона пишалася тим, що така необхідна, що така важлива, що її не можуть навіть замінити. Але десь далеко,  в останній її  кишеньці-схованці, підступно копирснулася інша думка: не в тому річ. І саме сьогодні Сумка звернула на Це увагу.

Усе почало кардинально змінюватися, коли вCумці з’явився пакетик якогось білого порошку. Він зразу ж їй не сподобався, але кого цікавила її думка? Потім такі мішечки почали з’являтися частіше, але натомість ставав легшим гаманець, і коли рука господині діставала оте загадкове  щось, то сумка помітила, що золоті прикраси теж кудись зникли, як і  зник манікюр. А одного разу в Cумку не повернулися ключі від машини. І Cумка почала привчатися до іншого життя. З одного боку це було цікаво, але те місце, куди вони частенько навідувалися, ніякого інтересу не викликало, швидше – це було жахливо!  Господиня перестала бувати на роботі, а натомість, а натомість ходила просити грошей до своїх колишніх друзів, бо телефон уже також зник із Cумки. Грошей ніхто не давав,  і дівчина почала дивитися якось підозріло на свою Cумку. Ой, як вона боялася того погляду, їй усе здавалося, що сьогодні вже і її обміняють на той клятий білий порошок. Це були жахливі дні і ночі. Сумка ночувала де завгодно, бо інколи  господиня не мала сили, щоб дійти до квартири, і вона нюхала той порошок у якомусь підвалі чи під’їзді. Сумка бачила, як ставав затуманеним погляд дівчини, і вона або засинала, або робилася якоюсь навіженою.  Сумка дуже боялась і за своє, і за її життя.

А потім… Вона не знає, що сталося потім, здогадується лише, бо пролежала довгі місяці в шафі, куди її закинули батьки дівчини.

Господині не було довгих півроку. А коли одного разу двері шафи відчинилися, Cумка не одразу впізнала свою господиню – це була виснажена жінка з темними колами під очима. Від неї йшов стійкий запах лікарні. 

Та саме сьогодні вперше за кілька місяців Cумка знову відчула себе щасливою, бо в неї у магазині поклали хліб та молоко. І їй було все одно, що вона куплена зовсім не для цього.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
30.08.2012 Проза / Есе
Не утримав рівновагу
06.01.2013 Проза / Есе
Ідьот звєзда чудна
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Есе Про життя і смерть
27.05.2013 © Луч Света
Я завжди дивлюся на тебе...
08.12.2012
Життя однієї сумки
21.11.2012 © іміз
У хаосі звивин…
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.67 (МАКС. 5) Голосів: 3 (2+1+0+0+0)
Переглядів: 322  Коментарів: 4
Тематика: Есе, сумка
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.12.2012 19:04  тая для іміз 

спасибі, що мене памятаєте) 

 12.12.2012 23:36  іміз 

НАРЕШТІ Я ДОЧЕКАЛАСЯ ВАШОЇ ПРОЗИ! ПОСМАКУВАЛА ЩОЙНО НЕЮ ІЗ ВЕЛИКОЮ НАСОЛОДОЮ!!! ДЯКУЮ! НЕ ПРОПАДАЙТЕ З САЙТУ ТАК НАДОВГО!!! 

 08.12.2012 14:45  © ... для Каранда Галина 

Дякую, Галино) 

 08.12.2012 14:32  Каранда Галина 

цікава і повчальна історія... класно написано. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
09.12.2010 © Тундра
03.12.2011 © Т.Белімова
18.09.2013 © Тетяна Белімова
01.04.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
Хороший сайт сумок с доставкой по городам Украины
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди