13.12.2012 19:24

-

239

5 | 5

 © Тетяна Чорновіл

Суму спраглий сніг

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

В хмарному краю

Зимно-сірих розмаїть

Спраглий сум таїть

Крижане нутро мороки.

 

Мабуть, напою

Я його журби вином,

Хай забутим сном

Далі десь карбує кроки.

 

Зимонько, не смій

Сум вертати на поріг,

Заведи з доріг,

В снігових згуби завіях.

 

Зимно, любий мій,

В крижаних снігах жалю,

Лиш промов «люблю»,

Й снігом стане сум на віях.