15.12.2012 15:03
-
403
    
  3 | 3  
 © Віткін

Закритий простір

Закритий простір

Вікно і двері - то найкращі друзі

в коробці нашого життя.

Вікно підвладне моїй музі

і настрою мого буття.


Вікно - ілюзія свободи

здається там, але за склом,

любуєшся дарам природи,

прилипнувши до скла чолом.


А двері? Є в коробці двері.

Вікриті, без замка стоять.

А ми ховаємся за двері,

думки під ковдрою лежать.


Та варто на замок замкнути

коробку нашого комфорту

розіб`ємось, лиш тільки б відімкнути, 

а потім заново і все до чорта.


До чорта кров, і піт, і сльози,

за песимізм мене простіть,

рожеві окуляри, то для прози

в поезії душа горить.



Ланьцут, весна 2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.10.2017 16:31  Каранда Галина => © 

 18.12.2012 11:06  Деркач Олександр => © 

Цікаво, гарно

 16.12.2012 16:30  Сашко Новік 

цікаво. окуляри можуть бути як і в прозі так і в поезії, та думаю зрозумів що малось на увазі. ну що ж)))) вітання на Порталі)

 15.12.2012 19:48  Каранда Галина 

в мене проза не асоціюється з рожевими окулярами... Вітаю на Порталі.

 15.12.2012 18:30  Оля Стасюк 

Класно))))))))))))))))