Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
16.12.2012 00:00Казка
 
Місія нездійсненна і… холодна
40000
© Оля Стасюк

Місія нездійсненна і… холодна

Оля Стасюк
Опубліковано 16.12.2012 / 14564

Зима, головна у місії захвату Землі, закінчувала план, як до неї увійшов генерал Мороз і наказав вирушати у відсік з припасами космічного корабля типу -98КС «Хуга».

-          Недостатньо льоду. Регулярні висадки на вже завойовані планети Уран, Плутон та Нептун не передбачають поновлення запасів. Лід на цих планетах іншого складу.

Зима сама це добре знала. Поправила бейджик з інеєвим кодом, який сканувався спеціальною програмою на кожних дверях і відрапортувала:

-          За дві години закінчується охолодження лазером типу -271С останніх партій. Окремо вода буде подана за температури 2 градуси тепла.

На всіх датчиках загорілися червоні кнопки. Заревла сирена, спрацювала сигналізація. Різко впала температура. Почалася тривога.

-          Перевірка,- усміхнулася Зима.

-          Оперативно… - відмітив генерал. – Який склад команди?

-          Агенти RX, Z-2c, R4, S-2, J/3, P-41 та D-28m.

-          Можна по-нормальному? – нахмурився генерал.

-          Агент І ступеня Віхола, суперагенти 4 рівня Холод, Туман та Ожеледь, капітан мінус 148-го рангу Лід, керівник батареї морозострільної зброї, капітан -67 рангу Метелиця та агент -16 підрівня Сніг.

-          Новачок?

-          Так. Випробуваний на дрібнокаліберній льодовій установці. Пройшов курси високомолекулярної адаптації. Успішно.

-          Біографія?

-          З офіційних даних – сирота -3428-го будинку у Хуртовиці. Відмінник, технолог високоморозних реакцій. Неофіційно – зустрічається з Віхолою.

Тим часом вони пройшли у секретну лабораторію Х-139.

-          Нові установки?

-          Так. Ціль – різке зменшення температури.

-          Захист від Сонця?

-          95-% відображення. Мікрокристали з унікальною точкою відбиття.

-          Хто керуватиме розповсюдженням?

-          Агент D-28m.

Команда чекала вильоту. 46 теплоспиняючих шарів покриття вже були оглянуті.

-          Жодної тріщини, - доповів агент Сніг. – Виліт за 10хв.

Він був одягнений в інеїзований скафандр. Усі інші одягнули такі ж і ступили у свої відсіки. Потім члени команди ввімкнули автоматизацію підвищення температури для входу у стан анабіозу. Космічний корабель вирушив до Сонячної Системи.

Коли усі поснули, агент Сніг ввімкнув потаємний апарат зв’язку. На іншому кінці лінії почулося шипіння.

-          Обсерваторія льодових шапок Марса слухає.

-          Код +25. В польоті.

-          Вас зрозуміли. Сигнал відіслано.

Сніг відімкнув апарат, але тут почув холодний подих за спиною.

-          Віхола?

Вона нічого не відповіла. Чула розмову і зрозуміла все. Подвійний агент! Неможливо уявити. Навіщо? Для кого?

-          Я не можу виправдовуватися. Можеш мене здати. Тоді я буду змушений телепортуватися без права повернення. Сигнал на Землю вже відіслано. Секретна лабораторія +18-С «Осінь» підготує її до холоду.

-          Навіщо?

-          Земля – невинна і квітуча планета. Невеликий як для нас холод для неї – просто зміна клімату. Таке вже було кілька разів – оледеніння материків. Великий холод – неминуча суцільна загибель. Для нас передусім. Ми нізащо не охолодимо її ядро, як вказано у плані.

-          Твій план?

-          Мікрокристали лабораторії Х-139 холодні. Але щільний шар їх – навпаки, захисний шар для ґрунту та всього живого від морозу. Цього ніхто не знає.

Віхола нічого не відповіла. Опустила голову і стисла інеїзований бейджик. А потім взяла за руку Сніг, подивилася йому в очі і мовила:

-          Я не хочу смерті Землі.

Після запланованих проміжних посадок «Хуга» сіла на Північний полюс. Звідти був запрограмований політ до помірних широт.

-          Починати з гір! – скомандувала по рації Зима.

Мегаустановка потоку холодного повітря поставили на горі Високий Верх у Карпатах. Секретний агент 4-го рівня Холод сів за пульт керування. Агенти Ожеледь та Лід навели лазери на гірські річки. Зринула могутня холодова енергія. Однак вони не замерзали.

-          Капітане Метелице! Наводьте батарею!

Жінка у строгому діловому костюмі вміло зарядила зброю і вставила у єдиний апарат. Сніг подавав блоки мікрокристалів.

-          Готово! – доповіла Метелиця.

Однак пройшло вже кілька годин, а не те що ядро, а й надра гір не охолоджувалися. Навпаки, до гір привалило багато живої маси. Вони їздили на примітивних довгих апаратах на ногах.

-          Зрада! – закричав підступний Туман.

Усі з тепловими револьверами оточили Сніг.

-          Зброя проти своїх? – посміхнувся він. Раптом Віхола закричала:

-          Тепло! Жар! Вогонь!

Заревла сирена, автоматичний режим керування усією апаратурою дав збій, блоки мікро-кристалів вибухнули. Лазери гостро врізалися в граніт, почувся гуркіт – сходила лавина.

-          Захисне покриття! – закричав Холод.

Але воно вже дало тріщини і не могло захищати від енергії тертя та механічних ушкоджень. З надінеїзованих металічних конструкцій посипались іскри.

-          Не бійся! Тримайся за мене! – гукнув Сніг Віхолі.

Метелиця у темряві помилково вистрелила в Туман. Все заволокло ще більшою млою. Холод з останніх сил тримався за кінцівки могутніх лазерів. Всі відчули струс – величезний розлом поглинув агента разом із його винаходом. Метелицю завалило падаючою сосною. Вона силкувалася вибратися, але зверху між пластами апаратури щось почало падати, блиснули іскри, майнули спалахи і підпалили її захисний костюм. Скафандр Льоду теж почав горіти. Він стрибнув до гірської річки, але не розрахував висоти. Зверху на нього посипалися уламки корабля. Пізніше цю річку люди назвали Опором. Ожеледь встигла відстрибнути. Але вона не почула гуркоту зверху і задихнулася у лавині. Відгомін вибухів ще довго котився горами.

Нарешті все стихло.

На вершечку гори стояли Сніг та Віхола, взявшись за руки. Всюди красиво летіли та осідали чарівні мікрокристали. Люди раділи їм і називали сніжинками.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
15.12.2012 Поезії / Поема
Талант
16.12.2012 Поезії / Вірш
Спинись!
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
Казки
06.07.2011
Таємниця чорної перлини
12.07.2012
Суд
16.12.2012
Місія нездійсненна і… холодна
24.04.2013
Що означає бути вченим-українцем? (Для розумної молоді)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 146  Коментарів: 8
Тематика: Казка, зима, Мороз, лазер, Сонце, Сніг, космічний корабель, Віхола
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.12.2012 21:53  © ... для Тетяна Чорновіл 

Та Ви як у воду дивилися... Хоча - ні, фільм зовсім не пов"язаний за змістом. Мала заставила "Шерд-бой і Лава" дивитися. Усоте, певно. А я хотіла в цей час свої детективи дивитися..... Але ж так завжди - то в неї Джекі Чан, то смішарики, то ще якесь ягня, яке рятує світ.. А то серіали турецькі.... Куди так моїм детективам! 

 18.12.2012 21:51  © ... для Марієчка Коваль 

Дякую) 

 17.12.2012 18:05  Тетяна Чорновіл для © ... 

:))))))))))))) Який фільм перед цим дивилися, панно Олю?
Цікаво!!! 

 17.12.2012 00:54  Марієчка Коваль 

Так тепло-холодно вийшло. Ви любите, бачу, зиму. Ладно, я вам прощаю)))). Гарно і цікаво. І як бойовик уже якийсь)Так розворушили)) 

 16.12.2012 20:17  © ... для Каранда Галина 
 16.12.2012 20:16  © ... для Олександр Новіков 

дякую) 

 16.12.2012 18:53  Каранда Галина для © ... 
 16.12.2012 17:16  Олександр Новіков 

прям цілий блокбастер. сподобалось, захоплююче

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
29.08.2010 © Віта Демянюк
09.12.2010 © Тундра
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
01.04.2012 © Каранда Галина
18.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди