Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
19.12.2012 07:50Оповідання
 
30000
© Світлана Нестерівська Індіго Лана

ТИ! Знову ТИ!

Світлана Нестерівська Індіго Лана
Опубліковано 19.12.2012 / 14604

Недавно зустріла. Вибачте, що пишу занадто простими реченнями. Про Любов. Вона була. Її помічали, але забули. На жаль.

І ось ми зустрілись. Ти прийшов вдруге, щоб повторити закінчення цього нашого життя.

Так, я таки більше ніколи не дала тобі шансу – занадто зневірилась у цьому житті – це було не перше, в якому ти здавався перед найменшими спокусами.

Я сказала тобі:

- Якщо хочеш бути зі мною – то йди у минуле колишніх життів – та спробуй там напоумити себе, щоб не помилявся. Чи … якось завоювати мене. Хоч це й непотрібно – я ВІЧНО люблю тебе.

… І ти прийшов. Сидиш отут, переді мною, у відкритому вуличному кафе «Біля Діани». Я намагаюсь не дивитись у твій бік, бо у цьому житті для мене пройшло ще зовсім мало часу, щоб забути біль твоєї платонічної зради!

Ти ніби і з цього життя, але набагато старший. Років десь під шістдесят. Як і у моїй пам’яті – розумний і, коли хотів справити на мене враження, – без комплексів, товариський та комунікабельний.

Іронія: ти не говориш українською, а я – англійською!(За короткі роки нашого спільного існування ми проговорили про все на світі; справжня любов не потребує слів). Ти весь час намагаєшся щось сказати, що зачепило б мене за живе(я лише вдаю, що не розумію) , - та різко відрізати, як я це роблю з чоловіками, я не можу…

Ти –моряк. Знаєш потроху багато мов і кухонь, сотні жінок залишили на тобі свій відбиток. Та я знаю, що ти завжди шукав лише мене. На правому вусі – вісім сережок – по одній за кожен рік, який я провела з тобою у цьому, нашому останньому, житті. Зморшки на обличчі - чи то від солоних вітрів океанів, чи то від надаремно пролитих сліз – викликають співчуття. Багато розтраченого надаремне за шість десятків років потенціалу у пошуках мене – ми прийшли сюди, коли тобі було вже тридцять і ти вже зневірився у пошуках.

Я скучила за тобою. У будь-якому образі і тілі, у будь-якому вимірі та часі – все матеріальне залишається неважливим.

Хочеться просто бути поруч.

І гірко усвідомлювати, що десь зовсім поруч, за якихось 900км від львівських затишних кав’ярень своїм «щасливим» життям ти заробляєш собі на цю карму.

Щоб ось так допивати холодний чай, мріючи почути від мене хоча б слово, знаючи, що життя пройшло. І що єдине, що насправді має у цьому світі значення, - дотик руки коханої спорідненої душі, її дихання та впевненість в тому, що ти ніколи не почуєш, як воно обірветься!

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
18.12.2012 Проза / Оповідання
Коли на межі реальностей...
19.12.2012 Проза / Оповідання
Зв`язок
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Стилі
19.12.2012
ТИ! Знову ТИ!
20.12.2012
Друг
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 143  Коментарів: 3
Тематика: Оповідання, любов
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.12.2012 13:39  іміз 

ДЯКУЮ ЗА ТВІР!!!! НАДТО БЛИЗЬКО!!!НАДТО!!!! НАДТО!!!! ЩЕ РАЗ ДЯКУЮ!!!!!РОЗУМІЮ КОЖНУ КОМУ...КОЖНУ... 

 19.12.2012 12:16  Володимир Пірнач для © ... 

Класний текст.
Гарно написано.
Плюсую. 

 18.12.2012 16:21  Каранда Галина 

простими реченнями - це дуже добре. скажу чесно, Ви пишете гарно, але сприйняття Вас ускладнюється псевдонімом і анкетою. я завжди готова вчитися, якщо бачу, що вчитися в людини варто, і чого саме в неї можна навчитися. а от фрази типу "вчіться в мене" сприймаю з точністю до навпаки... може, це тому, що народження раніше 1980-го автоматично виключає мене з списку обраних, а з моєї анкети видно, що я Ваш антипод?... не знаю... але цікаво. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
09.12.2010 © Тундра
26.03.2012 © Піщук Катерина
10.07.2013 © іміз
01.04.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди