23.12.2012 19:27
-
197
    
  9 | 9  
 © Оля Стасюк

Дивно

Дивно

з рубрики / циклу «Осінні барви дощові»

Дивно.

Осінь.

Вирують емоції.

Б’є проміння у очі крізь сон.

Сонце десь загубило пропорції,

Чи не встигло у літній вагон.

Дивно.

Холод.

А сонце – як розсипи.

Дощ затих.

Пошумів – і затих.

Десь у серці повіяло просинню

Від вологих дібров молодих.

Дивно.

Вітер.

А біль десь розвіявся.

Вранці, видно, згубився в росі.

Тільки б темним зерном не посіявся

І не виріс би в славу журбі!

Дивно.

Осінь.

З розбитими мріями.

Ця байдужість – ганебна і зла.

Стільки ж згублено, скільки й посіяно,

Скільки осінь від літа взяла.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.01.2013 00:05  Богдан Дєдок 

шикарно. беру в вибране.

 25.12.2012 18:35  © ... 

Дякую всім!

 25.12.2012 12:48  Гаврило Зацікавлений 

дуже до вподоби

 24.12.2012 10:53  Сашко Новік 

бомба

 23.12.2012 21:41  Деркач Олександр => © 

Дуже гарно!

 23.12.2012 19:53  Тетяна Белімова => © 

Олю! Так чудово! Знаєш, я коли тобі вітання писала, хотіла саме таку картинку вставити - дівчинка біля вікна, але не знайшла такої красивої! Мені здалося, що дівчинка, яка літає із парасолькою - теж про тебе!
Вірш чудовий і за змістом, і за формою (чергування довгих і коротких рядків - це складно)! У мене сум за літом пройшов із першим снігом.

 23.12.2012 19:23  Каранда Галина => © 

Дь ?????????? виправ....