24.12.2012 10:21
-
230
    
  1 | 2  
 © Наумець Світлана

І в котре, все я розпочну з початку

Як кажуть, з чистого листка, зірву печатку

Клеймо, тавро, як хочте називайте

Лиш віри в мене та майбутнє не втрачайте

Так, помилялась, падала, вставала

І з часом сенс в житті я знов шукала

Розчарування, біль, печаль, надія

І всеодно в душі десь жевріє та мрія

Така людська природа, Божа ласка

Щоб жити - мусим вірити у казку

Нести немов кришталь своє бажання

І не розбить його через поріг страждання

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.12.2012 17:24  Ем Скитаній => © 

так, оптимізму тут є, а головне - віра і натхнення до життя!

 24.12.2012 12:25  Бойчук Роман 

Гарний вірш! Життєстверджувальний!

 24.12.2012 10:25  Деркач Олександр => © 

Гарні думки