03.01.2013 14:37
-
242
    
  3 | 5  
 © Бойчук Роман

Неспокій (бардак)

Неспокій (бардак)

Скуйовджений розум, розхристаний погляд;

Мов вікна відчинені - навстіж думки.

Змінив світобачення своє: світогляд

Від мене місцями закривсь на замки.


Цілунками Паніки вкрите все тіло,

Із серця глибин камертонять страхи.

Забилось в куточок душі і тремтіло

Тривожне мовчання. Птахами гріхи:


Із думкою навстіж, зі звуком у простір -

СвітзАочі! Погляд вже не здожене.

Та сповнені гнівом емоції гострі

Характеру Міць у кулак свій візьме. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.01.2014 15:43  Ірина Червінська-Ман... => © 

Без паніки! Справжні чоловіки не панікують! ))) Хоча насправді стрьомно і страшно. Страшно не воювати, а програти.

 04.01.2013 21:21  Лідія Яр => © 

шикарно...і думки навстіж оті класні...

 04.01.2013 21:16  Наталя Данилюк => © 

Дуже влучно переданий панічний стан душі!Гарна поезія, цікава.

 03.01.2013 14:52  Каранда Галина 

намагаюся уявити цілунки паніки... не виходить... а увесь інший бардак - запросто... сподобалось.