02.02.2010 07:34
-
679
    
  3 | 3  
 © Етерніті

Ну от і все. Затихли твої кроки, 

Спокійна тиша опустилась як туман. 

Ідуть секунди і складаються у роки, 

Але не меншає любові океан. 

Розлукою гірчить ранкова кава, 

Нас розділяють кілометри і світи. 

Біль розтікається, немов гаряча лава, 

Та все одно у моїх мріях тільки ти. 

Минає час - невпинний, невблаганний. 

Минає все, а я лишаюся твоя. 

І я чекатиму на тебе, мій коханий, 

Поки звучить в моїй душі твоє ім`я. 



1.02.2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.06.2011 16:33  Лукан Наталья 

Гарно.І Ваші переживаня мені знайомі.

 10.06.2011 16:13  Антоніна Чернишенко 

Гарний віршик)))

 09.04.2010 02:01  Ярослав Молінський 

Оцей дуже красивий. Легкий, чаруючий, чуттєвий..
Справжність і щирість в ньому....
Мені подобається. дуже..

 02.02.2010 09:59  Борода => © 

Дуже гарно! Дочекаєшся, обовязково дочекаєшся!