Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
08.01.2013 18:38Казка
 
30100
© Лілія Ніколаєнко

Колобок (пародія)

Лілія Ніколаєнко
Опубліковано 08.01.2013 / 14849

Жили  собі  дід  з  бабою.  Старі  вже  були,  та  дітей  не  мали.  Подумала  одного  разу  баба,  тай  каже  дідові:


–  Давай-но  діду  випечемо  колобка,  тай  буде  нам  за  сина.  Ми  вже  старі,  а  так  хоч  якась  відрада  буде…


Дід  погодився.  Пішла  баба  в  комору,  нашкрябала  борошна  зі  сміттям,  замісила  тісто  і  поставила  в  піч  пектися.  За  якихось  пів  години  Колобок  був  готовий.  Він  радісно  вискочив  із  печі    і  вмостився  на  столі  перед  дідом.


–  Ви  мене  з’їсте?  –  спитав  Колобок.


–  Що  ти,  синку!  –  сказав  дід.  –  Ми  будемо  любити  тебе,  як  рідну  дитину.  В  нас  же  крім  тебе  нікого  нема!


Зрадів  Колобок,  весело  застрибав  по  хаті,  а  старенькі  не  могли  налюбуватися  ним.  Все  крутилися  біля  нього  та  вертілися.  І  їстоньки  йому  підносили,  і  питоньки,  і  від  дому  наказували  далеко  не  йти…


Та  недовго  баба  з  дідом  тішилися  своїм  вихованцем.  Дуже  швидко  Колобок  почав  не  слухатися,  бешкетувати.  Кожного  вечора  закочувався  в  хату  брудний  і  в  реп’яхах,  баба  довго  оббирала  його  і  читала  нотації,  як  треба  себе  поводити.


А  одного  разу  взяв  і  взагалі  втік  з  дому.  Як  покотився  кудись  рано,  так  і  немає.  Пройшов  день,  пройшов  другий,  третій  –  нема…  Баба  плаче,  дід  курить,  а  син  все  не  вертається.


А  Колобок  тим  часом  котився  собі  лісом,  радіючи  своїй  свободі.  Аж  тут  зустрівся  йому  Заєць.


–  Ти  хто  такий?  –  спитав  він  Колобка.


–  Я  –  Колобок.  Я  від  баби  втік,  я  від  діда  втік,  і  від  тебе  втечу!


–  Постривай!  –  сказав  Заєць.  –  В  мене  є  капуста!  І…  трава.  Розділиш  зі  мною  компанію?


–  А  чому  б  і  ні?  Так  би  й  зразу  сказав!


Сіли  вони  із  Зайцем  на  пеньок,  Заєць  закрутив  капусту,  посиділи-покурили,  тай  Колобок  далі  покотився  –  веселий  такий,  аж  підспівує.

Аж  раптом  повзе  йому  на  зустріч  Їжак,  а  на  колючках  виноград  везе.


–  Ти  хто  такий?  –  питає  він.


–  Я  –  Колобок!  Я  від  баби  втік,  і  від  діда  втік,  і  від  тебе  втечу!


–  Е  ні,  чекай!  –  сказав  Їжак.  –  Не  тікай  –  у  мене  виноград  є.  Правда,  прикис  трохи  на  сонці,  але  це  нічого…  Покуштуєш  зі  мною?


–  О,  то  так  би  й  зразу  сказав!  –  радісно  вигукнув  Колобок!


Сіли  з  Їжаком  під  деревом,  наїлися  того  винограду,  аж  в  очах  їм  потемніло.


–  Ну  все,  бувай!  –  крикнув  він  до  Їжака.  –  Мені  пора!


Котиться  вже  такий  веселий,  аж  підстрибує.  Аж  тут  йому  на  зустріч  Лисиця  іде.  Модна  така,  в  червоному  намисті  і  лакованих  чобітках.


–  А  ти  ще  хто  такий?  –  питає  вона  Колобка.


–  Я  –  Колобок!  Я  від  баби  втік,  від  діда  втік,  із  Їжаком  пив,  із  Зайцем  курив!  А  ти  хто  така?


–  Я  –  лисиця!  Подобаєшся  ти  мені,  Колобок!  А  пішли-но,  я  тебе  познайомлю  із  своїм  братаном  Вовком.


–  Із  задоволенням!  З  цього  треба  було  починати!


Отож-бо  і  повела  Лисиця  Колобка  на  берег  лісної  річки,  де  під  великим,  штучно  вирощеним  грибом,  відпочивав  місцевий  авторитет  –  Вовк.  А  тим  часом  бобри  і  ондатри  ловили  рибу  і  готували  йому  обід  –  він  цю  річку  орендував.


–  Я  бачу,  у  нас  гості,  –  сказав  хазяїн.  –  Я  –  Вовк.  Живу  сито  і  ні  на  кого  не  зважаю.


–  А  я  –  Колобок!  –  гордо  вигукнув  гість  –  Я  від  батьків  втік,  із  Зайцем  курив,  із  Їжаком  пив,  і  з  Вами  вип’ю!


–  Оце  мені  подобається.  –  відповів  Вовк.  –  А  давай!


Всілися  вони  троє  біля  річки,  наїлися  риби,  закусили  виноградом,  запили  медком  і  закурили  капустою.


–  Ну  все,  –  каже  Колобок!  –  буду  я  котитися  далі!


–  Далі  не  можна!  –  сказали  в  один  голос  Лисиця  з  Вовком.  –  То  уже  заборонена  територія.  Там  живе  сам  цар  лісу  –  Лев!  Навіть  ми  йдемо  туди,  лише  заздалегідь  записавшись  у  секретарші-ворони.


–  А  мені  байдуже!  –  викрикнув  Колобок!  Я  його  не  боюся!


Тай  покотився  далі…


Котився-котився,  аж  поки  не  закотився  у  велику  лісову  печеру.  Дивиться,  аж  там  сидить  товстий  секретар  Ведмідь.


–  Ти  хто  будеш,  приблудо?  –  спитав  він.


–  Я  –  Колобок!  Ха-ха!  Я  від  батьків  утік,  курив,  пив,  із  Вовком  дружив!  Я  прийшов,  щоб  побачити  самого  Лева!


–  Лев  занятий,  –  буркнув  Ведмідь.


–  Чекай!  –  придумав  Колобок.  –  У  мене  тут  щось  було…


А  на  нього  і  справді,  поки  котився,  то  начіплялося  трохи  жолудів,  горішків,  грибів  і  корінців.


–  Ось  бери!  –  дав  Ведмедю  він.


–  Гаразд!  –  сказав  той,  недовго  сумніваючись.  –  Проходь!


Не  пам’ятаючи  себе  від  щастя,  залетів  Колобок  у  царський  кабінет.  Там  сидів  Лев  на  обтягнутому  хутром  троні  і  тримав  у  лапі  кубок  із  справжнім  виноградним  вином.


–  Я  Колобок!  Я  Колобок!  Від  баби  втік,  від  діда  втік,  я  із  Зайцем  курив,  із  Вовком  пив,  і  з  Вами  вип’ю!!!  -  кричав  чимдуж  малий  і  підстрибнув  так  високо,  що  вже  був  мало  не  шубовснув  у  царську  чашу…  І  тут  Лев,  не  сказавши  ні  слова,  розкрив  свою  здоровенну  пащу  і…  проковтнув  Колобка…  Смачно  порухавши  щелепами,  він  запив  його  міцним  вином,  і,  позіхнувши,  зручно  відкинувся  на  троні…

2012р.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
08.01.2013 Поезії / Сонет
Коронування лаврами і терном
09.01.2013 Поезії / Вірш
Поріжу ніч на спалені листи...
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Казка
26.03.2013 © Ника Жикол
Барабашка
08.01.2013
Колобок (пародія)
30.12.2012 © Лілія Ніколаєнко, Василь Юдов
РОЗГОРТУВАЧ ПРОСТОРУ (закінчення)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (3+0+1+0+0)
Переглядів: 381  Коментарів: 8
Тематика: Проза, казка, колобок, лев, бабуся, дідусь
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.01.2013 20:33  © ... для Людмила Бойко 

))) дякую!))) 

 08.01.2013 19:08  Людмила Бойко 

ахах))
розвеселило!))
Дуже сподобалось! 

 08.01.2013 18:07  © ... для Каранда Галина 

))) 

 08.01.2013 18:06  © ... для Деркач Олександр 

Міг би бути і тілоохоронець) але й вони бувають продажні))))) Дякую) 

 08.01.2013 18:05  © ... для Суворий 

Дякую!! 

 08.01.2013 18:03  Каранда Галина 
 08.01.2013 17:31  Деркач Олександр для © ... 

)))Класно, сподобалось...там Ворона-секретарша і Ведмідь-секретар, а з нього тілоохоронець вийшов би - бодігард)))) а Колобка не їв би, а використав би для гри у гольф, для іміджу і по належному статусу Лева... ІМХО))) 

 08.01.2013 16:54  Суворий для © ... 

Багато розділових знаків і всі на своєму місці... Приємно читати... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
06.01.2012 © Т. Белімова
09.12.2010 © Тундра
23.02.2013 © Тетяна Белімова
03.12.2011 © Т.Белімова
18.09.2013 © Тетяна Белімова
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди