09.01.2013 23:13
-
263
    
  8 | 8  
 © Микола Чат

Лілея крижаного сонця

Лілея крижаного сонця

В блакиті сяйній льодяних небес,

Розквітнула лілея сонцелика. 

Поміж хмарин, на безголоссі плес 

Закарбувалась влада її дика.

Той гордовито захопивши трон,

Сіяє в незворушнім ореолі,

Над плетивом акаційових крон,

Що в безнадії одубіли голі.

Позбавлені щедроти співчуття,

Її пелюстки проливають холод.

Заклепують ставочки в окуття

Мов крижаний жорстокосердний молот.

Лише джмелі арктичних хуртовин ,

Стривожать квітку спотайна набігом,

Коштовний пил з душі її глибин,

Обсиплеться на верболози снігом.

Веснітиме лілея до зорі…

На обрії погублять диво-вроду,

Вечірнього орлана пазурі,

Рубіном окропивши тло заходу.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.01.2013 00:03  Тетяна Белімова => © 

Не знаю, Колю, що підштовхнуло до створення цього твору, скажу одне - це справжній шедевр! Опис зимового сонця, яке світить гордовито, не даючи ні поживи, ні співчуття - це і довершена пейзажна замальовка і водночас, розумієш, що це і вишукана метафора... Надзвичайно!

 10.01.2013 19:35  Сашко Новік 

класно

 10.01.2013 14:14  Лілія Ніколаєнко 

Сподобалось! Чудова містично-крижана картина!

 10.01.2013 10:35  Деркач Олександр => © 

Чарівні метафори, красива картина...

 09.01.2013 23:51  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже красиво! :))

 09.01.2013 23:30  Каранда Галина 

красиво.