Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
10.01.2013 20:54Білий вірш
Про час  Про сучасність  Про природу  
Віршування з настрою
40000
© Ем Скитаній

Віршування з настрою

Ем Скитаній
Опубліковано 10.01.2013 / 14888

1.

протиріччя вирішуються

у просторі аналізу наших вагань.

та чи ладен той простір

усі негаразди й проблеми,

що створюють нам

наші трикляті оті протиріччя

вмістити в собі для судійства? -

їх сила силенна!

...думалось так мені ранком в ваганнях -

вилазити з ліжка, чи ні?..


2.

заблукати не важко.

і добре, коли те блукання

у пошуку істини.

а як ні?

а як просто, з цікавості,

від нудьги?

...вибач мені,

але то уже регіт

й кривляння у танцях

блазня із дзеркала...

бійся духовно засліпнути.


3.

спочинок?

який?!

і навіщо?..

ти - оракул життя,

ти - подовження часу

від завтра в сучасне

і далі - в минуле

і знов у майбутнє

крізь мить сьогодення -

і так без кінця,

і так вічно в бутті...

у такому не вічному.


4.

а навколо безліч світів!

і та безліч зійшлася в мені -

я розбитий на безліч

і безліч мене цементує -

чому і з якої причини?..

для чого?

питаю себе - чи під силу мені

зАгадку цю розгадати?..


5.

...сонечко зимнє

з морозу червоне дрижить,

поспішає за обрій -

зігрітися хоче.

...і світила небесні

прагнуть до спокою,

в затишок теплий.


6.

неспішно іду.

кроки мої відлунює місто,

що спить у нічному тумані.

поглянув угору -

там місяць мов лампа,

що скута в плафоні -

самого не видно,

а світло наосліп кидАє униз.

- ...бути скутим у хмарах

і силу світла свого витрачати даремно?

як недоцільність таку оцінити

у світі доцільності?

але ж воно хибне,

те сяєво місяця (заперечив собі).

хибне чи ні, а світиться в хмарах

з останньої сили... -

саркастично собі відповів 

і посміхнувся.

і раптом хтось каменем вцІдив у лампу ліхтарну.

- ...а в місяць не вцілиш... -

з`їхидничав я у думці над дурнем,

що любить трощити скляне і казене,

чуже і своє.

...неспішно іду

і місто відлунює кроки мої

і сміхи чиїсь,

і розмови веселі і п`яні,

нечійні, чужі,

і знайомі,

такі повсякденні в тумані.


7.

хтось порадив мені зупинитись...

зупинка - загибель у тлінні,

в якому життя обертається в попіл,

в ніщо, у іграшку долі.

і вирішуй тоді -

що ж справжнє і цінне тепер?

що є дійсним?

це небо?

це місто?

земля?

чи все оте разом?

і що таке ти

на землі,

під небом,

у місті оцим?..

багато обсяде питань

громіздких і вагомих,

важких аж настільки,

що ніяк не второпаєш тої мети,

до якої життям своїм прагнув.

- о, так! - кажу я до себе собі -

зупинка - загибель.


8.

як у гольфі -

б`єш по м`ячу,

щоб у лунку, гад кульний, звалився...

але ж то гра, то розвага,

утіха бажань і марення часу.

а тут -

чи іронія долі,

чи вискал недолі -

наше падіння у злидні м`ячем

не з власної волі.


9.

а той он дибіл

тисне на клин що є сили,

зненависті й розбрату клин поміж нами.

піти і застрЕлити?..

ні, бо запізно,

не допоможе -

забагато бо вже дибіляток таких розвелося.

визнавати це болісно й важко...

мабУть, що то кара нам Божа

за нашу байдужість,

за нашу пиху,

за пасивність,

за згоду з негідним...

допоки нести нам цей хрест?


10.

єдине, що з панталику збиває -

чому нетрища наші такі не цікаві

побутовою дійсністю?

напевно тому, що наші,

з тогО й не екстримні,

з тогО й не прикольні -

ганьблять і знущаються,

в душу плюють,

затьмарюють розум -

і тут уже, власне, не до пригод.

...а не послати би все це на...далеко!

що тут сказати? - ...буденність.


11.

...а вічність страждає на втому... -

це наче вві сні.

я не в силі таке споглядати!

прокинутись хочу...

ще ніколи так сумно мені не булО.


12.

після ранкового душу

розчесую мокре волосся

і спало раптом на думку мені,

що нечесні - не чисті,

а чисті - причесані

та це ще не значить,

що добрі вони.

цікавая думка

(сьорбаю каву),

відмітив собі я в умі.

та знову ж таки -

недовір`я поганий порадник

і вірити кожному також не варто -

як бути тоді,

як жити зневіреним в чесність,

в порядність людей?

і чи гідно мене

задаватись таким ось питанням?

(їм бутерброд,

запиваю гарячою кавою).

коротше - життя є життя

і яке воно в тебе -

проблема твоя...


13.

подивись навкруги -

як красиво, чудове усе!

ранок цей

наче перший в житті поцілунок.

цитриновий обрій відчинений навстіж

і співи пернатих осаною сонцю звучать.

вітерець,

що в оранжевім одязі,

сИдить на гілці верби,

воду плескає ніжками в річці,

дивується росам,

котрІ виграють кольорами

у променях сонця,

і стиха собі усміхається.

трави і квіти,

усяка рослинність

поринути хоче в лазурнеє небо

на веселобарвних

легесеньких крилах і крильцях.

поглянь і зрадій -

світ живе!

хоча ми прикладаємо стільки зусиль,

не бажаючи того,

на знищення.

1996-97рр., 2012-13рр.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
10.01.2013 Поезії / Білий вірш
Випадкові віршики
18.01.2013 Поезії / Білий вірш
віршування з настрою.
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
02.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Жартівливий вірш
Чудовиська і дівчинка (Вільний вірш)
02.12.2016 © Маріанна / Верлібр
Сніговий серпанок
02.12.2016 © Леся Геник / Ліричний вірш
Першогрудневий сніг...
02.12.2016 © Григорій Божок / Сатиричний вірш
Е-Декларація
02.12.2016 © Тетяна Чорновіл / Драматичний вірш
Оймякон
віршування з настрою
07.10.2012
Віршування з настрою
10.01.2013
Віршування з настрою
24.01.2013
віршування з настрою.
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 60  Коментарів: 1
Тематика: Вірші, сучасність, час, віршування
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.01.2013 22:51  Тетяна Чорновіл для © ... 

Таке витончено-філософське зібрання думок. Боюсь, не так зреагувати... Та все ж... і я нумеруватиму! :))

1. То Ви, Виявляється, сова! Це я не обізвала Вас, а зрозуміла, чому не хочете зранку вставати! :))

2.Духовно засліпнути можна й без дзеркала.

3.Знайомі марення, я думала, вони мої! :)

4.Насправді, скільки світів, стільки й Вас! Звідти й важкість. Ми - обтяжені пілігрими...

5. Добре, що кави не вимагають. Кава, насправді - тут є, а там - нема...

6.Добре,...

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +32
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
15.01.2009 © Микола Щасливий
30.11.2016 © Микола Чат
08.02.2012 © Серж
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди