11.01.2013 10:58
18+
237
    
  7 | 7  
 © Бойчук Роман

ПОРЧА

ПОРЧА

В  бездонні  глиби  мого  смутку,

В  німе  волання  із  очей  -

Зронили  "порчу"-незабудку,

Що  карбом  в  пам"яті  пече:

Десь  лялька-вуду  коле  душу,

Мов  списом  тіло  протина...

Закляття  це  здолати  мушу!

І  з  місця  зрушиться  стіна

Недуг,  незгод  та  протиріччя.

У  супротив  зловіщих  слів,

Знайшлися  інші,  що  на  клоччя

Роздерли  "порчу"...  Мов  зі  снів

Страшних  прокинувся  на  ранок  -

З  новими  силами  в  New  day!

...А  час  загоїть  пам"ять-рану.

Прости,  Всевишній,  тих  людей.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.01.2013 20:36  Сашко Новік 

цікаво

 11.01.2013 15:19  Тетяна Чорновіл 

Вірш про непрості, якісь глибинні моменти життя, мені здається! Думаю, Ви справились! У всякому разі, від усієї душі Вам того бажаю!
Успіхів Вам у творчості. І в подоланні "лялькового" зла.
Якось випадково узнала, що в релігії Вуду не вийде заподіяти зла тому, хто в його силу не вірить!
Так що візьміть на озброєння! :))

 11.01.2013 10:27  Деркач Олександр => © 

Цікава тема, гарний текст...а New day можна було б і по нашому)))

 11.01.2013 02:06  Каранда Галина 

бр.... моторошно....

 11.01.2013 01:42  Тетяна Белімова => © 

Романе! Пробачте Ви тих редисок! І мене пробачте за те сонечко! У Вас гарно вийшло!