Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
14.01.2013 19:16Літературний твір
Для дорослих  Для студентів  Про літературу  
А кажуть, кави забагато не буває...
61010
Без обмежень
© Бойчук Оля

А кажуть, кави забагато не буває...

Коротенький суб`єктивний відгук на книжку "Теплі історії до кави" Надійки Гербіш

Бойчук Оля
Опубліковано 14.01.2013 / 14969

Прочитали? Посмакували? Каву допили?

Тепер прочитайте знову, але вже без сантиментів і солодко слізних емоцій.

  Надумала писати відгук одразу як прочитала «Теплі історії до кави». Але на емоціях, тим більше на хвилі обурення  і  розчарування такі речі не пишуться, бо вийде надто різко і в дечому навіть несправедливо. А «Історії…» вимагають саме такої - справедливої, а точніше -  різносторонньої оцінки. А для цього потрібно прочитати книжечку як мінімум двічі, а то й тричі  - у різних настроях, при різних обставинах. Звісно, не легко викроїти час на кількаразове читання  далеко не інтелектуальної чи навіть глибоко змістовної прози. Довелось.

    Не даремно кажуть, що перше враження – найточніше і моделюється на протязі кількох секунд.  Книжка забрала моєї уваги кількасот секунд, але враження вийшло мало і надто вже приторно-солодкого. Щось мізерне і середнє між суспільною утопією та першими начерками юнацької заіделіазованої уяви. А точніше – класичний щоденник безтурботної дівчинки – підлітка.

      З другої спроби емоції обурення на солодку прозу були не такими шквальними. Вже з обгортки пахло кавою, уявлялась домашня випічка, стали знайомими щасливі безтурботні герої і зима за вікном наче хотіла огорнути мене в теплий картатий шарфик.

      Скажу  чесно, гортання сторінок втретє просто змусило мене чіплятись до  одноманітних слів, вдесяте повторюваних чи надто схожих за змістом речень, бачити поміж рядками некласичну релігійну приналежність авторки і простежувати по змісту творів відлуння такої приналежності : незаймані щирі почуття, невимушені ідеальні вчинки, щиросердечні співчутливо-обережні емоції…

Ну, не буває так наївно все в житті та стосунках. А якщо такого хочеться, то не настільки банально - ідеального. Звісно, респект авторці за чудові романтичні моменти у стосунках подружжя, за смачні рецепти приготування кави, за прояви доброти у кожному діалозі…

   Ще одне: «Теплі історії до кави» мабуть варто називати «Історіями про каву», адже затверджена назва не відповідає поданому змісту. У історіях немає чіткого сюжету. Є придумані люди, переважно пари молодих людей, є кава – різна за смаком і місцем її приготування, ще є чай та глінтвейн. А далі? Герої постійно зайняті чаюванням, гуляють, сплять і читають книжки про таких же людей. Правда, вони вміють думати і мріяти. Це скоріше історія однієї людини, її подорожі, зустрічі та мрії. Такий собі щоденник. І не треба було ускладнювати «Історії…» придуманими іменами - класичний щоденник автора в такому стилі мав би чудові відгуки.

          В чому ж популярність «Теплих історій..»?

    Як правило книзі рейтингу популярності додає авторство, видавництво або попит серед  читацької аудиторії. Що маємо?

Авторка невідома широкому колу читачів і митців. Так, вона беззаперечно талановита і різногранна особистість,  може й навіть хороша приємна людина.  Те саме можна сказати про видавництво.  А от вже їхній симбіоз творить дива навзаєм : «ми Тебе видамо заміж за творчість, а Ти нам даси придане у вигляді прибутку з продажів». Спрацювало. В сучасних умовах видання й популяризації книжок таке проходить, тим більше коли є серйозні фінансові благодійники.

     Звідки взявся попит серед читачів? Думаю, сильна команда PR-менеджерів того ж видавництва попрацювала теж на славу.

   А середньостатистичний читач купився на смачну обгортку, новизну стилю і легкість сприйняття. Хороший приклад  як гарно вбити час і потратити кількадесят гривень.

      Кажуть, «Історії..» гріють, надихають, сповнюють читача  любовю… Можливо... Але окрему категорію читачів – прихильників дешевої масово-популяризованої прози, що стосами лежить  на вуличних прилавках. Після кримінальної чи надто любовної писанини ця книжечка любо читатиметься. Але у звичних поціновувачів  якісної літератури, або людей, які бодай нею цікавляться , книжка викличе кислу міну на обличчі. Зрештою, кожному своє.

         Кажуть, варто читати тим, хто любить каву, щоб  венами пробіглася вона і змінила смак під впливом  емоцій. Я б не радила.  Зловживати напоєм не варто  - ним треба насолодитись, посмакувати, збодритись  і перейти до звичних справ. А книжка настільки кавою просякнута, що як і її надміра в організмі, призводить до дратівливості, емоційного виснаження і зрештою  - до відрази. Але я ж кажу – кожному своє.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
14.01.2013 Поезії / Вірш
Game over
16.01.2013 Поезії / Вірш
Доброго ранку!
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
10.10.2016 © роман-мтт / Книга
Кілька років зими
17.05.2016 © Максимів Галина / Книга
А… «Ти хочеш яблуко?»
16.05.2016 © Дарія Китайгородська / Книга
Чорнобиль - 30
10.03.2016 © Суворий / Кінофільм
Підкорення авторитету
06.03.2016 © Єва Фомичева / Книга
Жорстоке небо
Літературний твір Про літературу
23.02.2013 © Тетяна Белімова
Залишенець Чорний Ворон
14.01.2013
А кажуть, кави забагато не буває...
10.01.2011 © Дафна
Реальне життя у нереальному світі, або світ врятує… фантазія.
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.5 (МАКС. 5) Голосів: 8 (6+1+0+1+0)
Переглядів: 1022  Коментарів: 20
Тематика: Рецензії, літературний твір, Теплі історії до кави, Надія Гербіш
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.02.2016 17:27  Олена для © ... 

Погоджуюсь, що історії примітивні, не зачіпають. Брала її на подарунок, купилась на назву і обкладинку. Дома погортала і вже й не знала, чи варто таке дарувати.
 

 16.01.2013 14:10  © ... для Тетяна Белімова 

Дорогенькі колеги, ні книжка, ні авторка не вартують наших затяжних дискусій.)) Всі залишаються при своїх поглядах і смаках.
П. Галю, даруйте, що опублікувла суперечливий твір. Таню, ну вже пробачте, що рецензія вийшла надто відвертою і не професійною. Ви ж уже знаєте, хто я за фахом)) І дуже прошу не переконувати всіх і себе , що я когось там переповіла, бо це твердження помилкове, повірте!
Давайте не порушувати тишу ,а творити і обговорювати своє))) 

 16.01.2013 13:47  Тетяна Белімова для Каранда Галина 

Оля Бреславська просто переповіла те, що прочитала у Яни Дубинянської, але оскільки Оля - дівчинка культурна й вихована, вона просто не дозволила собі вилити отой весь бруд на голову авторки. От і все.
А заводяться трактори у полі. Дир-дир-дир, як писав наш шановний Тичина. 

 16.01.2013 13:44  Каранда Галина для Тетяна Белімова 

у публікації Олі Бреславської спіднє наче не майоріло. Я просто сказала, що не розумію, чого Ви обидві завелися через чужий твір. Ладно, більше не встряватиму. 

 16.01.2013 13:40  Тетяна Белімова для Каранда Галина 

Галю! Ви мене дивуєте, чесне слово! Мова якраз і йде про різні смаки й способи самовираження! Але я ПІДКРЕСЛЮЮ, що вважала, і вважаю недопустимим при аналізі твору витягувати спіднє автора!!! Можна написати гостро-дискусійну рецензію не залучаючи відомостей про фінансовий стан справ письменника, про його його релігійні переконання, а лише послуговуючись текстом!!!
НА ЦЬОМУ І БУДУ СТОЯТИ!!! 

 16.01.2013 02:05  Каранда Галина для Тетяна Белімова 

Таню, я не хотіла встрявати, бо вважаю себе некомпетентною. Але мене дивує така гаряча суперечка. Чому дві розумні людини не можуть просто сказати: одна, що їй подобається твір, а інша, - що він їй не подобається, і розійтися з миром і повагою? я не читала тих історій, і читала б їх тільки в тому разі, якби їх написав ТУТ хтось із наших. Бо я люблю якісну фантастику і містику, а також чесні автобіографічні твори без зайвих прикрас і епітетів. Мені подобається той "Метелик" Анрі Шарьера, якого порадив Суворий, мені подобається "На Західному фронті без перемін" Ремарка... Я розумію необхідність "теплих історій", в будь-яких їхніх проявах, та я сама можу таких історій з голови написати тьму, в міру приправивши їх художніми засобами, тому мені це не цікаво. Давайте залишимо всім право на їхні смаки. крапка. 

 16.01.2013 01:14  Тетяна Белімова для © ... 

Рецензію писать не буду. Після пані Я.Д. кожна рецензія буде здаватися вторинною - її ж не перекричиш. А от дослідження б я написала - тут все на поверхні, надається аналізу. 

 16.01.2013 01:06  Тетяна Белімова для © ... 

Якщо Ви любите свій дім, свого чоловіка, своїх дітей, служіння родині - ця книга для вас! Якщо ви любите святкувати Різдво, відправляти привітання й отримувати їх, не соромитеся виявляти свої почуття рідним - ця книга для вас! Якщо ви мрієте, коли споглядаєте заходи й сходи, любите мандрувати й насолоджуватися життям - ця книга теж для вас! Якщо ви НЕ шукаєте у тексті філософської заглибленності, не прагнете віднайти химерності авторського міркування, хитросплетіння його думок - цю книга, безумовно, для вас...

 15.01.2013 21:23  © ... для Тетяна Белімова 

О, і ще одне. Мало не забула))) Просте питаннячко: Чим ця книжка вартісна на Вашу думку? Якщо б Вам довелось її рекомендувати, то які були б аргументи? Дякую)) 

 15.01.2013 20:55  © ... для Тетяна Белімова 

Тетяно, я не сказала, що авторка пропагує сектанство ,але ось що знайшла: "....Жульєн запитує мене про музику, я відповідаю, що граю щонеділі в церкві. Потім розповідаю, що для мене означає справжня віра в Живого Бога.І чого я не вірю в релігію й номінальну приналежність до неї..." - уривок з книжки. А в самому тексті прямих слів про секту немає, але я, будучи знайома з багатьма і різношерстими сектантами, ловлю між рядками і між словами їхні солодкі слова і наміри)

Я не збираюсь Вам суперечити і доказуват...

 15.01.2013 20:03  Тетяна Белімова для © ... 

Чесно сказати, цікаво інколи так прикинути, хто фінансував видання "Народних оповідань" Марка Вовчка - Куліш чи Тургенєв, і хто з них не був її коханцем? Але який це має стосунок до аналізу творів? Є багато цікавих жанрів - журналістське розслідування, інтерв"ю, біографічний начерк, де можна розібрати автора по кісточках, але все одно до рецензування художньої творчості вони не будуть мати жодного стосунку )))
А приклад із "Народними оповіданнями" ще раз доводить, наскільки несуттєвими для історії літератури є подібні закиди. Якщо книга вартісна, хто б її не видав, вона залишиться вартісною. 

 15.01.2013 19:55  Тетяна Белімова 

Знаєте, Олю! Є така заразна штука заздрість. Шановну Я.Д. вже звинуватили у цьому, на думку її опонентів небезпідставно, бо ж у Я.Д. понад десять виданих романів, але вони стоять собі спокійно по магазинах і ніколи не очолювали рейтингів із продажу... Та й ім"я її не таке відоме, як якоїсь початківиці... Я думаю, вона не скоро відмиється від цього звинувачення, та й чи відмиється? 

 15.01.2013 19:45  Тетяна Белімова 

І ще про піар. Не так і давно вийшла книга Ганни Герман "Червона Атлантида". У авторки - адміністративний ресурс, гроші! Але чогось її книга ніяких рейтингів не очолила! Ніяких премій не завоювала!
Може, справа зовсім не в піарі? Може, наше суспільство скотилося до стану Содому і вихід книги ідеалістичних мрій і уявлень спричинив цілий бум?
Мені ця ситуація нагадує Францію 1857 року, коли Бодлер видав свою збірку "Квіти зла" - тільки із точністю до навпаки. Тоді його профануючі християнські цінності ідеї викликали бурю у патріархальному французькому суспільстві. А в нас наївна сентиментальність викликала не меншу бурю і бажання роздивитися під рентгеном ту, що "посміла" таке написати. Сумно. 

 15.01.2013 19:40  Тетяна Белімова 

Аделаджа - злочинець, який рано чи пізно відповість за свої злочини. Може, хтось посміється над моїми словами, та я вірю, що якщо він уникне людського суду, Божого вже точно не мине!
Наведіть мені, будь ласка, сторінки із "Історій" у яких пропагується сектанство, містяться заклили долучитися до Посольства божого, продати квартиру й віддати гроші у церкву! Доведіть мені, що автор пропагує сектанство, як Ви відзначили, виходячи із тексту, а не з біографії письменниці!
Бо я побачила поширення й осучаснення християнського посилу й жодного натяку на секти... 

 15.01.2013 19:36  Тетяна Белімова для © ... 

От що ще спадає на думку. Я за свободу висловлювання й віросповідання. Мені не подобається. як хто критикує кого за інакше думання й сприйняття світу. Так робили у радянському літературознавстві.
І ще. Багатого авторів - сучасний українських - репрезентують у своїх творах певну ідеологію. Так, Поваляєва педалює буддизм, Дереш - трансцендентальную медитацию, Гербіш - християнство. То й що? Кому не до вподоби, хай не читає і все!
Якщо звернутися до історії української літератури - Франко пропагува ідеї соціалізму, Нечуй-Левицький - народництва, Винниченко перевіряв власну теорію чесності із собою.
Так було і так буде! Ідеологія буде залишатися вагомою складовою літератури! 

 14.01.2013 23:54  © ... для Тетяна Белімова 

"...Яке мені діло, чи видав цю книгу аделаджа, чи азаров, чи карлсон? Чого мене має обходити, ким працює автор і чи є у нього родина? Як Ви вважаєте, правильно, рецензуючи твір, згадувати оці всі речі?..."


Згодна лише з тим, що професійному критику не варто втручатись в такі речі, якщо приходиться випорпувати їх. А у випадку Гербіш нічого не треба шукати і виставляти на поверхню, все і так всі знають, читають в її творах - це я про сповідування якоїсь релігійної течії. Це насторожує ...

 14.01.2013 23:32  © ... для Тетяна Белімова 

Чесно признаюсь, роман Карпи не читала. Не захоплююсь її творчістю, але про цю творчість маю свою критичну думку. Двох авторок можна порівняти лише в тому, що абсолютно протилежні за стилем і духовним наповненням творчі особистості. Можна паплюжити Карпу як "вульгарну дівку" і Гербіш як "благородну дівицю", обох є за що критикувати. Першу за бруд і вульгарність, нетактовність, а другу - за примітивізм і навязливість, непрофесійність. А оці наші суперечки йдуть на користь одній, і другій)) 

 14.01.2013 23:26  © ... для Тетяна Белімова 

Так, з чого б почати Вам відповісти на насичений коментар)?

Рецензію п.Яни я призабула, чесно, читала її як одну з десятків інших. А повторення мусять бути, навіть дослівні, бо ж "пробіли" в творчості Надійки видно неозброєним оком усім, вони незмінні, і як не крути- треба називати речі своїми іменами.

Вірю, що Вам несмачно читати мій відгук, бо він схожий на багато інших, прочитаних вами. пояснення цьому написала вище.

Далі...Я НЕ журналіст, і Не філолог, і Не літературознавець і тим більше не критик. Я по...

 14.01.2013 22:29  Олександр Новіков 

ознайомився 

 14.01.2013 20:52  Тетяна Белімова для © ... 

Мені сумно це визнавати, Олю, але Ваша рецензія майже дослівно повторює всі тези подібної роботи шановної п. Дубинянської. Я для себе нічого нового не побачила. Ви навіть про ті гроші й видавництва не забули згадати. Сумно. Наслідування - не кращій спосіб становлення молодого автора і літературного критика.

Ви ж за освітою журналіст?

Знаєте, тут, як не сумно, згадується стара дитяча прозивалочка, про те, що коли пережовано, то вже не смачно. Якось так.

У "Історіях" задіяно багато текстуальних стратегій, у ...

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +38
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
27.03.2012 © Микола Щасливий
26.11.2011 © Микола Щасливий
09.12.2010 © Тундра
10.07.2013 © іміз
23.02.2013 © Тетяна Белімова
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди