Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
24.01.2013 00:31Білий вірш
Про природу  Про минуле  Про землю  Про час  
віршування з настрою.
10000
Без обмежень
© Ем Скитаній

віршування з настрою.

Ем Скитаній
Опубліковано 24.01.2013 / 15105

1.

зовсім забули,

що люди ми серед людей.

метушня

наші дні

у сміття перетворює

і замулює час

повсякденно

сірістю побуту,

у якому життя

перекручується

і гудить

наче дзига роскручена.


2.

"прагматизм,

сарказм та іронія -

над усе!" -

стверджують діти.

- ...знову те саме... -

сміється тихенько

старість у закутку

й згадує давності...


3.

чорнобривців наріжу букетик,

поставлю на стіл їх,

підсвічника два з мармурової крихти

зверху каміна пристрою,

запалю в них свічки,

постелю на долівці біля вогню

і порину думками у спогади

під сполохи і тріскіт

камінного полум`я.


4.

вітру шум,

листяне шарудіння...

у парку сиджу,

милуюся паданням

жовклого листя -

як воно по доріжці

котилося вітром

перехожим під ноги,

під лави та у траву... -

чи від того мені споглядання

так світло і легко

і сумно так на душі?..


5.

пом`ятаєш?.. -

дебрі, черешні,

пугкії хмаринки у небі

і ми - ти і я - зривали

і їли ягоди дикі,

гіркі, черешневі.

ягідними ж кісточками

жбурлялись, сміялись -

веселі, щасливі були...

я забув тебе всю,

навіть сміх твій забув,

а червоні черешні,

їхня гіркОта 

на серці зосталась.


6.

крізь скупчення зір

у туманності мрій і кохання

ти йшла назустріч мені...

мерзлякувато кутаючись у пальті,

я протягнув тобі квіти від осені.


7.

у відчинені двері

ти тоді завітала до мене.

чулася пісня кохання

в поривах осіннього вітру

і ронилися, падали квіти,

огорнуті в шелест дощу,

на поріг...

вітерець через відстань

звів наші погляди -

твій, у якому сум і спокій,

і мій, у якому розгубленість

і запитання... - назАвжди?..


8.

занедужав,

болить голова,

кашляю, шморгаю носом.

в`яле тіло своє

ледь дотяг до постелі -

кажуть, то грип.

ні,

то захворіло нове століття,

яке почало уже відлік минулому.


9.

що не кажи -

земля підневольна

і її обробляє воля людська -

а як воля та квола,

то й квола земля.


10.

а на дворі сніги,

що не виглянеш і за ворота.

сонце у синьому небі,

від білого сліпнуть аж очі.

повітря морозне,

прозоре,

таке, що голоса чути

ген-ген аж за обрій луною...

чищу доріжку від ганку

і слухаю хрускіт снігів.


11.

на балконі усілися два голуби -

чорний та білий.

що білий - сів справа,

а чорний - сів зліва.

як янголи два:

зліва чорний - то злий,

справа білий - то добрий.

як сполохати чорного

полетить за ним білий...

хай вже буде як є,

ця несумісність сумісності

(чи навпаки?).


12.

море узимку - свинцеве,

у ньому таїться тоді

жахливої сили вага,

хвилі високі,

незграбні,

блискучі і сірі,

з хвилястим живим візерунком на спинах -

хвилями дихає море потужне,

вдихаючи небо і землю.


13.

розцвірінькався щось

горобець-стрибунець -

чути там,

чути тут

і не видко його самого.

та чи правда весна,

та чи правда тепло

так збентежили птаха?..

та ні!

то зайняв він шпаківню -

з тогО і кричить

і цвірінька на розі вітрів

на шпака.


14.

прокинулась рано земля

і птахи прилетіли зарано.

у природі розлите чекання

й тривога...ах! весно,

ти така не постійна

у своєму коханні.


15.

твій сум - мов цвітіння акацій,

мов хмарка у небі -

швидко зійдЕ

геть від очей твоїх синіх.

капелюха зніму у вітанні,

світлому погляду неба весни

і усміху сонця радіючи... -

ти сьогодні дуже красива!

не віриш?.. у мене спитай.


16.

стільки зірок!

ба, великі такі!

наче поруч, отут, коло мене,

який на Айпетрі розлігся в спочинку.

тягнуся до них

тонкими довгими пальцями,

нанизую перстні галактик

і слухаю дихання Всесвіта.

поміж пальців летить, пролітає

безліч космічних уламків

колись може й дивних,

величних, могутніх світів...

засинаю замріяний.


17.

соловейко співає сонати,

освідчується у коханні до зір

у садку за селом,

яке солодко спить

у цю місячну ніч.

раптом стих соловей

і, сполоханий подувом вітру у листі,

злетів,

крильми - шурх! -

лиш прозорая тінь

промайнула над садом.

місяць одмітив цілунком

сполохану пісню земного кохання.


18.

в колодязне небо дивлюсь, заглядаю

і побачив себе відзеркаленим у глибині.

ніяково мені стало від тОго,

що я такий мізер... - що таке я

і велична оця крижана чистота,

що в глибинах земних затаїлась?..

від кого?.. - здогадуюсь,

але мовчу, зачарований космосом вод.


19.

зі скрипом накручую я ланцюга,

підіймаю, тягну, наближаю до себе

коновку із небом мовчання.

пророче, небесне, святе

відгукнулося зойком в душі моїй раптом

мовчання крихке -

я порушив беззахисність вічного.


20.

веселковий дощ

і небо не більше мого капелюха.

розкрив парасолю -

хай краплі стрибають по ній.

і небо мале,

капелюх не такий вже й великий,

а вони -

он, як діти

вертляві та дзвінкоголосі -

бо весело їм

зістрибувати з парасолі

в бурхливий вирій життя.


21.

вікИ стали віками,

вії - відкладені дні,

перелічити кОтрі потрібно -

а ліньки!

на потім все відкладаю.

стеля скрутилася кішкою

в зорях у Всесвіті... - спить.


22.

он там... - біля річки,

під тінню верби,

у воді що полоще

гілля тонковигнуте свОє

і ніжні,

люб`язні розмови веде із вітрами... -

я спочину з утоми.

1994-95рр., 2013р.
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
22.01.2013 Проза / Мініатюра
Пірамідальність
24.01.2013 Поезії / Білий вірш
Вітальний тост
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © Котрась із вас / Вірш
Чиєїсь схопитись руки
05.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Не б’ється Серце
05.12.2016 © Віталій Перетятько / Гумореска
Останнє соцопитування
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Драматичний вірш
Дев`яносто
05.12.2016 © Світлана Холодна / Ліричний вірш
Татку, таточку, татусю...
віршування з настрою
07.10.2012
Віршування з настрою
18.01.2013
віршування з настрою.
24.01.2013
віршування з настрою.
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 93  Коментарів:
Тематика: Поезії, білі вірші, земля, природа, віршування, про час, минуле
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +38
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
10.12.2010 © Тетяна Чорновіл
03.05.2011 © Наталі
16.11.2013 © ЗБІРКА ПОЕЗІЙ
04.01.2012 © Тетяна Чорновіл
08.02.2012 © Серж
28.12.2011 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди