Весняні протиріччя
Южать черешень пелюстки в саду,
Кружляючи стежинами у танці.
Сплетіння винограду на альтанці,
Розніжило листОрізь молоду.
Смородини бучнопя’нкий салют,
Плеядами звисає золотими.
Низенько персик розпустив над ними,
Ліловий парасолі абсолют.
Діжа з водою в моховім взутті,
Дрімає смирно в тіняві горішній.
За нею причаївсь листок торішній
Зневірений у літа воротті.
Його печаль вкущилася на пні,
Балетом тонконіжкових поганок…
А бджоли, із квіткових філіжанок,
Весну несуть у стільники ліпні.
