БЕЗСОННЯ ЧЕКАННЯ
Далечінь в мерехтінні... Пильнуєш в облозі.
Зорі вже мерхнуть і погляд німіє.
Ця ніч неозора у димній тривозі.
Вікно запітніло... Чи сльози на віях -
В покорі невтримні, чекати не в змозі.
Чи варто? - не знаєш...Недопалок тліє...
Ти ліктями вперши нічне підвіконня,
Де колами кава - слід філіжанки;
І перша пелюстка відквітлих бегоній
Упала у попіл, в безодню бляшанки -
Безсоння ввіряєш вологим долоням.
Де лінія долі - довга мовчанка.
м.Прилуки, 03.02.2013р.
