08.02.2013 18:30
для всіх
339
    
  3 | 3  
 © Оля Стасюк

Не чекала

Не чекала

з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»

Не чекала любові. От - вірте чи ні – не чекала.

Може, ненависть люту, чи біль, чи вогненну печаль.

Чистоти було мало, тепла не зимового мало.

От вона і ховалася спершу під темну вуаль.

Тихо кралася в сни і цілунками їх не спиняла.

Припорошила вії – зима ж, хоч любов, та зима!

Чистоти було мало, вогню піднебесного мало!

І пориву не було. Буває – пориву нема.

Не чекала любові. І свічки її не палила,

Якби знала – нагріла б оселю і стерла сліди.

А вона була поряд, з вуаллю, як чорна на білім,

Розпаляли її ці зимові страшні холоди.

І раптово – зайнялася. Мить – навіть менше! – минуло,

І вуаль розлетілась на тисячі й сотні ниток.

Може, сонце піднялось, чи поклик одвічний почула, - 

Це ж-бо був тільки крок. Хоч і вічний, але – лише крок.

Не чекала любові. От - вірте чи ні – не чекала.

Може, ненависть люту, чи злість, що б вогнем залила.

Чистоти було мало, тепла не зимового мало,

І пориву. І сонця. А квітка любові цвіла.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.02.2013 20:43  Марієчка Коваль 

Гарненько. Хоча, трохи не схоже на ваші постійні. Не знаю
Але норм.

 08.02.2013 19:17  Каранда Галина => © 

) так цвіла? чи ще цвіте?:)))))
гарно!)

 08.02.2013 18:49  Сашко Новік 

Гарно. Читав ще у ВК але не вийшло відмітити. Стоїмо в пробці на Кільцевій