Мама у дорогу сина проводжала
з рубрики / циклу «Про долю»
Зозуля сивенька цілий день кувала,
Мама у дорогу сина проводжала,
Непомітно сльози бігли по щоках,
Сивина вже сипала у її косах.
Благала у Бога здоров`я для сина,
Щоб служба була для нього щаслива,
Щоб завжди повертався до рідної хати,
Мама з нетерпінням буде чекати.
Серце боліло і душа боліла,
Дитя своє рідне всім серцем любила,
– Іди мій синочку довго не барися,
Живим і здоровим додому вернися.
Пригортала ніжно, ніжно цілувала,
Миру усім людям у Бога благала,
Співай соловейку всю ніч на калині,
Пошли Боже щастя усій Україні.
м. Славута,
