22.02.2013 16:06
18+
301
    
  6 | 6  
 © Ірина Затинейко-Михалевич

Катерина

її справжнє ймення - Жінка!

Легким стрибком через брудну калюжу Вона відділилась від нетрів спітнілого, пульсуючого підземними венами та вечірньою втомою метро. Так само злагоджено і швидко в голові цієї жінки відділяються перекидні слайди, коли вона сама із собою грається у гру "давай позгадую…" , "давай пофантазую…", "давай…"

Хтось розмаює час у дорозі розгляданням людей уважним рентгеном, хтось читанням електронних, мобільних, подекуди ще справжніх паперових книг, Катерина ж любила свої забавки, згадувані вище…Вона із тих рідкісно-пречудових жінок, які вміють насолоджуватись самотністю. Всеналежністю собі, не зводячи цей стан до понурого трагічно-нарікаючого "самотня жінка". Так, дорога від метро до будинку розсікалася її летючою грацією куди швидше, а часто – із таким захопленням, що дійшовши до дверей ванної кімнати, Катруся геть розвіювала в нікуди, назбирану за день тяготу…Загортала себе, омиту струменями прохолодної води -у відсутні на собі деталі,переповнена незбагненним натхненням...Зодягалася у себе...

І яке би її сьогодення не було просякнуте самцево-пошуковими прелюдіями, її минуле достоту начинене дорогим різномаїттям мережива, чоловічим надмірним зізнанням, спонтанними есемес "бажаю…" – негайним, підсвідомо-автоматичним  у відповідь "теж…" Авжеж, Катерині у свої молоді, хай і поки одинокі, 32 є у своїй забавці "давай позгадую…" куди розігнатись.

Катерина вродлива. Про таких менш виразні  жінки заздрісно кажуть услід – породиста, чоловікам така – розкішна. Намагнічує повітря…Собою! Врізається  в пам`ять комусь болісно-надовго, комусь - миттєво-чуттєво… Але однаково, лишає глибоку  різьблену по чиїхось почуттях кальку, за її лексиконом, в перекидних слайдах  спогадів. Постава  вібрує жагучою молодістю, приваблює невисловленою дзвінкістю того, що на споді…Невидимим для нікого. Утаємничена…


далі буде...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.04.2013 14:49  Недрукована => © 

Цікаво) пішла по продовження)

 22.02.2013 22:01  Чернуха Любов => © 

Початок зацікавив!

 22.02.2013 21:22  Тетяна Белімова => © 

Ірусь! Ти не ображайся, але перше речення, яке розпочинається із сполучника підрядності, спрвило на мене дивне враження. І ще в останньому слово "калька". Що малося на увазі?
Про що має бути цей твір? Чи, власне, не про що, а що це має бути за твір?
Чекаю продовження.
Під критиками малась на увазі я?))

 22.02.2013 19:29  © ... 

дзякую і Наталі і п. Олександру за читання...на вихідних обіцяю підчистити - написала давненько, а годі завершити)))

 22.02.2013 19:01  Деркач Олександр => © 

Чудова мова, я думаю мені і далі сподобається...