Поцілунків зорепад
В суцільній темряві, на ложі, серед ночі –
Пальцями рук веду по контуру лиця,
Торкаю вуст палких і шиї, перс дівочих…
Усе б віддав, щоб це тривало без кінця.
Аж раптом місяць з-поза хмари пролив срібло
На всю шовковість твоїх трепетних принад,
А потім знов кудись у небі зник безслідно.
…На твому тілі поцілунків зорепад.
