28.02.2013 22:11
для всіх
226
    
  6 | 6  
 © Андрій Гагін

Коли русалки ще ходили…

з рубрики / циклу «Із зимової шухляди»

Коли русалки ще ходили,

росу збирали на полях.

Жмуток любистку давав силу

й горіло серце в почуттях.

 

Шукали мавки Євшан-зілля

на схилі пагорба, в ярах

і диво сіяли довкіллям,

як квіти в сонячних роях.

 

Коли русалки ще ходили -

гаї співали і трава.

Весніли лілії красиві,

де в річку дивиться верба.

 

Ішли-летіли ноги босі -

ловила їх щораз весна.

Високі вільхи-хмарочоси

і злаків пастка запашна.

 

І Польовик все сіяв просо

хоч там росли уже жита:

росяно-срібні ніжні коси

й грайлива вдача молода.

 

Коли русалки ще ходили -

блукав гаями Лісовик.

Жило чудес-феєрій диво,

а потім світ змінився, зник.

 

І де поділося? Не видно.

Куди пішло із цього краю?

Не бачать очі, очевидно -

Як віриш – серце відчуває.



25-26.02.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.03.2013 21:19  Тетяна Чорновіл => © 

Просто казково!

 01.03.2013 11:41  Володимир Пірнач => © 

Гарний текст.
Плюсую.

 01.03.2013 10:55  Деркач Олександр => © 

Класно!!

 28.02.2013 23:13  Чернуха Любов => © 

Казково!!

 28.02.2013 22:59  Антоніна Грицаюк 

Коли русалки ще ходили,
Були ми зовсім молоді.
Тоді ми вірили,любили,
І усміхалися у сні.
Гарний вірш,сподобався,а особливо серце воно дійсно віідчуває,красу рідного краю.

 28.02.2013 19:56  Тетяна Белімова => © 

Такі трохи дитинні уявлення поета про світ навколо - світ таємний, фантастичний. Як його побачити? Секрет простий: якщо віриш - побачиш!
Вітаю вас, поете, із весняним пробудженням))))))))))))))))